Фестиваль Запорозький Спас. Козацькому роду нема переводу!

Фестиваль Запорозький Спас. Козацькому роду нема переводу!

З 11 по 19 серпня у м. Запоріжжя проходив фестиваль народного мистецтва "Запорозький Спас". Подія відбувалась біля відомого Запорозького дуба, якому близько 700 років. Дерево на жаль, уже майже сухе, лише у одній гілці ще жевріє життя. Кажуть що під цим дубом у свій час любив набиратись сил Богдан Хмельницький.

З 11 по 17 серпня на території фестивалю діяв етно-ярмарок, відбувались майстер-класи народних умільців, а також різьб`ярі створювали галявину казок.

18-19 серпня відбувались також турніри з лицарських боїв, виступи кобзарів, показові виступи вихованців школи "Спас", а також театру козацького бою "Запорозький Спас". Надзвичайно вразив виступ театру. Козаки продемонстрували своє вміння у танцюванні гопака, у бойовому гопаці, у поєдинках із шаблями, а також показали свою майстерність у верховій їзді. Відчувався справжній козацький дух, дивлючись на цих новітніх запорожців.

Враження від свята зіпсували російська мова та російські пісні, які інколи лунали зі сцени. Невже організаторам важко було замінити їх українськими виконавцями? Адже ж російська мова і словосполучення "запорозький козак" аж ніяк не в"яжуться та не поєднуються у народному фестивалі. Також дещо бідним був ярмарок: бракувало саме української етніки. Час від часу псував атмосферу дійства звук бензопил, виставка яких також, не знати чому, була під невеликим наметом на території.

Але все-таки захід слід оцінювати позитивно. Найбільше радує те, що в Запоріжжі, фактично повністю російськомовному місті, відбувся такий фестиваль, присвячений народним традиціям та їх відродженню. Сподівається, що хоч людська пам`ять не зберегла традицій, та все ж земля їх береже і згодом вона народить нові пагони любові до всього українського.