Кам`яна могила на Запоріжжі. Там де зароджувались міфи та письмена

Кам`яна могила на Запоріжжі. Там де зароджувались міфи та письмена

Недалеко від селища Мирне Мелітопольського району у Запорізькій області посеред степу височіє дивний для ландшафту Приазов`я кам`яний пагорб, який в народі назвали Кам`яною могилою. Доїхати до Кам"яної могили не є складно. Із автостанції №2 щопівгодини курсують автобуси, які проїжджають через с. Мирне. Дорога займає близько півгодини.

Територія пагорбу оточена високою огорожею, тут створений заповідник та знаходиться музей, у якому експонуються знаряддя праці та прикраси давніх людей, починаючи від палеоліту та закінчуючи сарматами, а також тут є копії багатьох плит Кам"яної могили із петрогліфами.

Висота пагорбу сягає 12 м над навколишньою місцевістю; складений він із понад 3000 плит пісковику. Понад 14 млн. років тому ця місцевість була дном Сарматського моря. Згодом море обміліло і тут утворилась піщана мілина, а коли море повністю пішло, тут запанувала пустеля. Після утворення річки Молочної відбулось заглиблення її русла і пісковий моноліт опинився на поверхні долини. З часом він розколювався і поруйнувався, утворивши при цьому понад 65 гротів та печер. На превеликий жаль, майже усі вони засипані тепер після археологічних досліджень піском з метою збереження наскельних зображень від руйнування внаслідок дії природніх та людського факторів. Проте і без засипаних гротів є на Кам`яній могилі подивитись на що: це і численні кам`яні "баби" і залишки давнього жертовника і дивовижних обрисів каменюки, які нагадують химерних тварин і не розумієш при цьому, який із майстрів доклався до роботи над ними: природа чи людина. Поряд із Кам`яною могилою продовжує далі текти р. Молочна чи, правильніше сказати, те, що від неї залишилось внаслідок втручання людини в екосистему степу. А колись була вона судноплавною, козаки часто повертались нею із своїх морських походів, а в найближчому місці до Дніпра перетягували чайки уже суходолом до найбільшої української ріки.

Попри геологічну особливість Кам`яна могила є унікальною в першу чергу своїми петрогліфами - наскельними малюнками та знаками, деякі із них багато вчених ідентифікують як одні із перших (якщо не перші) знаки писемності на планеті. Крім того на стінах гротів є багато дивних зображень, які перегукуються із давніми арійськими, шумерськими, єгипетськими, грецькими міфами. А ці зображення, як правило, є старшими на кілька тисячоліть від згаданих цивілізацій.


На кількох плитах можно побачити численні зображення стопи та рук. Дослідники вказують на паралелі між зображеннями і одним із гімнів "Рігведи", де йдеться про першолюдину Пурушу, із уст якої було створено брахманів, із рук - воїнів (кшатріїв), із бедра - землеробів (вайш`я), а із стіп - касту слуг (шудрів).

Вражає зображення дракона у одному із гротів, який обличчям розташований до р. Молочної. Цей дракон нагадує рігведівського Врітру своєю змієподібністю, відсутністю кінцівок, наявністю лінійно-геометричних зображень, які символізували грім, блискавку, воду, змію. Врітру переміг бог Індра, після чого з`явилось сонце, небо і ранкова зоря. Також на голові дракона є борозенки, об`єднані у групи, які, очевидно, відображали календарні цикли або час проведення релігійних ритуалів. Стопа на голові істоти - слід, який залишив міфічний герой після перемоги над нею. Також на голові дракона є сліди ударів гострим знаряддям. Очевидно, їх залишили давні люди, намагаючись під час ритуалів допомогти герою подолати змія.

Надзвичайно здивувало те, що деякі зображення із плит пов`язують із єгипетською міфологією. За словами екскурсовода, раніше ниточки цивілізації вели із Єгипту, Шумеру, Індії сюди, а тепер навпаки виводять нитки цивілізації звідси і до згаданих держав. На одній із плит зображена жінка з овально-ромбоподібною головою, характерною для степової гадюки у колінно-ліктєвій позиції з крутими стегнами, і кінцівками з невеликим хвостом і численними борозенками, що відтворюють шкіру тварини із трикутником під животом. Науковці, аналізуючи зображення, дійшли висновку, що це зображена богиня у масці зооморфної істоти. Якщо це правильно, то очевидно, перед нами єгипетська богиня смерті Мерит-Сегер. Судно над нею явно співвідноситься з образом єгипетського сонячного божества Ра. Крім того, цікаво, що у одному із курганів поблизу Кам`яної могили була знайдена скульптурка скарабея. Тому можна говорити про якийсь зв`язок в далекі часи Приазов`я і давнього Єгипту. Також багато паралелей мають зображення Кам`яної могили із шумерською та грецькою міфологіями.


На плитах у печерах та гротах є чимало зображень колісниць, а поряд із с. Зарічне Мелітопольського району було знайдене поховання ямного часу із імітацією колісниці (два колеса з хрестоподібними спицями по боках ями). Датується воно 2110 р. до н. е. Слід зазначити, що на Близькому Сході колісниці появились лише у ІІ тис. до нашої ери.

Численні петрогліфи із кам`яномогильських гротів мають значну схожість із письменами Шумеру, Еламу, о. Кріт та Фінікії, але датують їх 5-6 тис. р. до н. е., коли ще згаданих цивілізацій не було. Датування здійснюють, виходячи із знайдених речей поблизу петрогліфів. "Наймолодші" письмена датуються 2 тис. до н. е.

Також слід сказати, що на початку нашої ери у цій місцевості з`вились перші християни, про що свідчать численні зображення хрестів у гротах, датовані початком поч. 1 тис. н. е.

Тому хто-зна, може й справді, колись саме тут в степовій Україні був "казан народів", звідки вони розповсюджувались у різні сторони світу, несучи із собою сюжети для майбутніх міфів, давні письмена та різноманітні вміння. Подальші дослідження, можливо, ще більш перевернуть історію людства.