Ілюстрація до вірша Синє
СИНЄ
Червоні рожі синьою водою
В саду учителя я поливав.
Тремтіли мушки чорні наді мною.
Задумою у світ я випливав.
Па вікна вився виноград зелений.
Немов землі несказані думки.
Дуби гойдались, і тремтіли клени,
Вгорнувши небо в стомлені гілки.
А поза тином, вибитим вітрами.
Жили шляхи, і села, і міста.
Жили народи, вгорнуті віками, -
І кожен вік до ста літ доростав...
Стелилась тінь спокійна, як мислитель,
З діброви чувся шурхіт хворостин.
Стояв задумливо, зіпершися на тин,
З чолом Вітчизни білий мій учитель...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.