Вінграновський. На маленькій планеті у великому лузі...
На маленькій планеті у великому лузі
Сходить вечір на синьє, на сизе й сумне.
На шовковому вальсі, на блакитному лузі
Як давно і недавно ти любила мене.
Як раптово в хвилини блакитношовкові, -
Іще рух! іще крок! іще подих грози! -
Зацвіли твої пальці першим цвітом любові,
Зацвіли твої очі першим цвітом сльози...
Відчорніли в саду переспілі пасльони,
Ззимували сніги ув обійми ріки...
Та порожні мовчать на цепах телефони,
Та над ними порожні летять літаки...
На маленькій планеті у великому місті
Сходить вечір на синє, на сизе й сумне.
На сивавих дощах в сполотнілому листі
Як далеко-давно ти любила мене...
1971
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.