Микола Вінграновський. Баба Марта
Дванадцять рублів пенсії, коза,
Синенька хата на одну кімнату,
Й сама вона, як ця коза-сльоза,
З ціпком акації йде молоко міняти
По стежці над лиманом у курорт -
Курортним людям молоко за гроші.
Назад несе хлібину попід горб,
І босі її ноги у пороші
Дрібненько пухкають, як темні два листки,
По спориші, по баранцях додому.
Болять на дощ їй крижі і кістки -
Не доведи нікому й цю козу,
Що витягнула руку їй, проклята,
І виноградну зв`ялену лозу -
Де сил настачиш з нею клопіт мати?
Отак засну - нехай реве гроза,
Отак засну - й не буду більш вставати.
Ненагодована хай бекає коза,
Дванадцять рублів пенсії і хата.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.