Ілюстрація до поезії Вінграновського - Лягла зима, і білі солов`ї
Лягла зима, і білі солов`ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї
І стали біля неба, як стояли.
Скорцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить в небо оком,
І вітер пише вітрові листа –
Сорочим оком пише білобоко,
Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов`ї маліли, як морельки,
А Київ мов шалений цілував
В степах село чиєсь, далеке і маленьке,
Що ми з тобою ще одні сніги
Зимуємо на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам`ять наша – мак
в одній колисці.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.