Виставка художника фронтовика Андрія Гети в Чернігові

Виставка художника фронтовика Андрія Гети в Чернігові

25 квітня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відкрилася персональна виставка члена Національної спілки художників України, члена Національної спілки журналістів Андрія Васильовича Гети.
Ветеран мистецтва - так можна назвати Андрія Васильовича Гету, людину, що віддала мистецтву майже сімдесят років, пов’язавши з ним всі свої «радощі і прикрощі».
Народився художник 25 грудня 1926 року в селі Старі Санжари на Полтавщині. В 1930 році сім’я, рятуючись від розправи колективізаторів, переїхала на Донбас. Там, у місті Красноармійськ, закінчив сім класів середньої школи. Відвідував дитячу художню студію в міському палаці піонерів. Були наміри поступати до Дніпропетровського художнього училища, але почалася війна і плани про художню освіту довелося відкласти на невизначений час.
Фронтовими дорогами пройшов від Кременчука до Відня, а після перемоги довелося ще п’ять довгих років відбувати строкову службу, спочатку в Болгарії, а потім в Німеччині. За бойові заслуги був відзначений нагородами.
Після демобілізації у жовтні 1950 року Андрій Гета їде до Києва продовжувати освіту. Працює в художньому відділі газети «Молодь України» і вчиться у вечірній середній школі.
У 1962 році захистив диплом про вищу освіту в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова за спеціальністю художник — графік. Працював у журналі «Дніпро» на посаді художнього редактора. З 1966 року починає брати участь у художніх виставках київських художників — ветеранів, що традиційно влаштовувались з 1969 року. Співробітничає у періодичній пресі та київських видавництвах.
- Малював я з дитинства і мріяв стати справжнім художником. Але тільки після війни давня мрія почала потихеньку здійснюватись, -згадує художник. - Служив у Болгарії та ходив в художню студію при Будинку офіцерів. У 1948 році нас перевели до Німеччини, там я теж відвідував художню студію. Малював і німців, і своїх солдат. І на цій виставці є роботи тих років. Потім було ще навчання. За фахом, я графік, але живопис ніколи не залишав. Коли раптово опинився в селі Салтикова Дівиця, що в Куликівському районі, зрозумів, що саме в цьому місці проведу своє життя. Оселився тут разом із дружиною Марією Гаврилівною. Я зачарувався краєвидами Чернігівського краю, і вони стали основною темою моїх картин.

На виставці представлено більше п’ятдесяти живописних та графічних творів, датованих 1946-2010 роками. Сюжетні композиції, пейзажі, портрети, натюрморти розкривають основні теми та мотиви у творчості митця.
Володимир Коваль