«Мокра» справа «Арсеналу»

Це був свого роду товариський матч з підвищеною відповідальністю, де футболісти могли показати себе у всій красі

Остання гра сезону для команд, які вийшли на поле білоцерківського стадіону «Трудові резерви» не мала жодного турнірного значення. Місцевий клуб «Арсенал-Київщина» і кременчуцький «Кремінь» вже не могли досягнути якихось глобальних успіхів. Це був свого роду товариський матч з підвищеною відповідальністю, де футболісти могли показати себе у всій красі.

Гра видалася не надто видовищною. Команди намагалися боротися, але без особливого запалу. Тренери використали можливість для того, щоб перевірити у ділі найближчий резерв, і молодь намагалася переконати наставників у своїй професійній придатності. Іноді їхнє старання підкріплювалося не так майстерністю, як азартом. За таких умов виникали непоодинокі ситуації, коли «каноніри» програвши єдиноборство, «вставляли» по ногам супернику, який виривався на оперативний простір.

Одна з таких помилок призвела до голу. «Каноніри» порушили правила на правому фланзі оборони, і футболісти з міста-побратима Кременчука майстерно розіграли штрафний удар. М’яч було закручено в площину воріт. Гравець «Кременя» відтягує на ближню штангу нашого оборонця. Тим часом нападник махнув ногою повз м’яч, чим дезорієнтував голкіпера «Арсеналу». У результаті Олександр Буличов буквально заніс предмет праці гравців у ворота.

Минуло п’ять хвилин і знову гравці у синій формі радісно підняли руки догори. Знову правий фланг захисту і центр оборони нашої команди не справилися з гравцями «Кременя». Пас на фланг, простріл низом на Єгора Іванова, удар впритул – гол. Все як по нотах, жаль, що партитура була кременчуцькою.

У другому таймі футболу майже не було. Виною тому стала злива, якою розверзлося небо. За таких умов тренер «Арсеналу» Євген Фещенко вирішив додати креативу і швидкості командним діям. На полі з’явилися Джемаль Кізілатеш та Максим Куба. Але найпомітнішими постатями стадіоні у ці хвилини були «фани» з Кременчука, які своїми «зарядами» додавали бадьорості не лише футболіста, але й нечисленним вболівальника.

Зрештою ворота «Кременя» вдалося «розмочити» не лише дощу, а й «канонірам». Напевно, так вміє забивати лише Денис Маринчук. Передача верхом у штрафний майданчик «Кременя», Денис приймає на груди (м’яч, звичайно) і одночасно розвертається в бік воріт. Далі коїться щось неймовірне. Шкіряна (чи радше синтетична) куля падає на ногу Денису і повільно-повільно закочується у ворота. Голкіпер «Кременя» застигає в ступорі, а потім ляпається в грязюку. Марно. Рахунок стає 1:2 і більше не змінюється. Матч закінчився мінорно для «Арсеналу».

Після гри усіх присутніх на матчі журналістів чекав приємний сюрприз. В прес-центрі стадіону клубом було проведено нагородження журналістів, які своїм талантом допомагали команді й доносили їхні радощі і печалі до білоцерківців. Зокрема, подяки отримали "кращий інтернет-канал" БЦтв, "краща блог-кореспондентка" Тетяна Виговська та "Кращий футбольний та громадський діяч" Костянтин Климчук