Українській Феміді пропонується вирішувати спори поза судовою процедурою

Нещодавно в інтернет-виданні «Закон і Бізнес» (http://zib.com.ua/#all) була опублікована стаття М.Опренко стосовно даної тематики в якій зазначається, що...

В судах західних країн даний інститут знайшов позитивні риси і тому голова Ради суддів В. Сімоненко зазначила, що сьогодні українські суди розвивають інститут мирової угоди, як ефективний міжнародний досвід і ця новація займає гідне місце в процесі здійснення правосуддя.

Позитивні сторони запровадження даного інституту: вирішення справи на ранній стадії; ефективне використання робочого часу суддів і ресурсів суду;

уникнення витрат на розгляд справи й апеляційне оскарження; врегулювання спору в приватному порядку, на умовах дотримання конфіденційності; уникнення судової тяганини.

Комітетом ВР з питань правової політики та правосуддя в широкому колі фахівців обговорювались законопроекти №№2480 т а 24801 , якими пропонується на законодавчому рівні закріпити процедуру медіації.

Медіація — вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.

На думку експертів саме медіація, може стати реальною можливістю для звільнення судів від надмірної кількості і справ. 

Але, є думка серед експертів, які негативно ставляться до запровадження даного інституту.  В обґрунтуванні своє позиції вказують, що про спрощення розгляду справ і тим паче заощадження суддівського часу мова не йде. Тому як, кандидатуру судді, який має виступати арбітром, буде визначати автоматизована система. Тобто володар мантії, в провадженні якого вже перебуває значна кількість справ, має додатково виконувати ще й факультативні обов’язки медіатора. Також, якщо сторони вважатимуть за потрібне надати письмові пояснення та докази, медіатору знадобиться певний час на їх опрацювання та аналіз. Провадження, яке було зупинене на час переговорів, поновлюється і справа розглядається в порядку, встановленому процесуальним кодексом. Час, витрачений на досягнення компромісу, тільки збільшиться.

На мою думку є вирішення даного моменту. Сьогодні дуже багато дискусій стосовно реформування суддівської гілки влади. В рамка реформи даної сфери потрібно на законодавчому рівні запровадити посаду молодшого судді і змінити вимоги для кандидатів у судді для підвищення професійності, наприклад:  на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи на посаді помічника судді – 3 роки, який проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Далі, ті особи, які бажають стати суддями, здають, як це і зараз передбачено діючим законодавством, кваліфікаційний іспит. Після чого, особи, які здали цей іспит успішно, повинні 2 роки  відпрацювати медіатором на посаді молодшого судді у суду, де кандидат на посаду судді виявив намір стати суддею.

Таким чином, не буде навантаження на суддів, які повинні вирішувати спори поза судовою процедурою і виступати в ролі медіатора. Також, посада молодшого судді – медіатора послужить гарною школою для придбання професійних навичок і повисить професійність майбутніх суддів.