Керівництво Національної академії наук України вважає, що громадськість, за кошти якої існує ця установа, не може або недостойна оцінювати результати її роботи.
Керівництво НАН України переконане, що діяльність українських вчених мають оцінювати фахівці Рахункової палати України, які начебто зацікавлені в тому, щоб спільно шукати шляхи й резерви розвитку української науки.
Рахункова палата України перевіряє НАН регулярно, але чи дала вона відповідь на питання:
«Яку користь суспільству принесла НАН, витративши 3 млрд грн коштів платників податків у рік?»; «Хто з громадян відчув на собі користь української науки за останні роки?».
Громадська організація «Публічний аудит» провела аналіз витрат на утримання НАН України та оцінку корисності цієї установи для громадського суспільства та дійшла до таких висновків:
— щороку витрачає близько 3 млрд грн коштів державного бюджету;
— використовує понад 200 державних установ (інститутів, наукових центрів, музеїв, бібліотек) і сотні гектарів заповідників (парків);
— має штат у майже 40 тис. осіб;
— отримує найбільше прибутку від надання в оренду нерухомого державного майна, а не наукової діяльності, як у всіх науково-розвинених країнах світу;
— виробляє «продукт», який або не має жодної суспільної користі, або існує лише на папері у вигляді десятків тисяч монографій, одиниці з яких друкуються в міжнародних виданнях;
— наукова галузь є ні чим іншим, як рудиментом радянського часу з малоефективною системою управління установами;
— наукова система в Україні потребує негайної та глибокої реформи;
— наукову систему України необхідно позбавити від неефективних установ і частини апарату, що виконує лише адміністративні функції;
— для економії бюджетних коштів державі потрібно сфокусувати витрати саме на тих дослідженнях, які стануть суспільним благом або принесуть найбільший фінансово-економічний ефект;
— оцінювати роботу науковців повинна громадськість, зв’язки з якою мають бути відновлені.
Академікам не сподобалось, що хтось порушив їх спокійний та ситий сон, а це означає, що громадські аудитори зазирнули саме туди, куди треба, куди не заглядали ні Рахункова палата, ні Державна фінансова інспекція. «Публічний аудит» показав суспільству корисність цієї установи, яка за радянськими принципами вимірюється кількістю наукових публікацій.
Бажаючи відвести увагу від проблемних питань, які підняла громадськість, керівництво НАН взялося спростовувати результати незалежного аудиту, хизуючись більшою кількістю наукових публікацій, ніж було пораховано аудиторами та іншою статистикою, яка не впливає на суть питання: «Навіщо ви потрібні за 3 млрд грн у рік? Яка від вас користь суспільству та хто з громадян відчув цю користь за останні роки?».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.