Давня історія України - це найдовший період в історії України,який охоплює час від появи першої людиноподібної істоти на теренах нашої держави і до появи перших писемних джерел про народи, що населяли територію України у давнину.Давня історія вивчається:
-Архіологією - наука, що вивчає і реконструює минуле людини за викопаними предметами господарської діяльності людини ( залишки житла, знаряддя праці, посуд, предмети побуту, прикраси, культові речі).
-Етнографією - наука про побут, звичаї та обряди певних народів.
-Антропологією - наука про будову тіла людини.
Перші люди, на думку вчених, з’явилися близько 2,5 мільйонів років тому на території Африки. На землі сучасної України найдавніші люди прийшли з Європи і Закавказзя приблизно 1 мільйон років тому, за доби раннього палеоліту ("палайос" - старий, давній і "літос" - камінь) - початкового і найтривалішого періоду історії людства. Саме в добу палеоліту відбулося виділення людини з тваринного світу, сформувалися первісні уявлення, вдосконалилися трудові навики і почався процес виготовлення знарядь праці, заклалися початки духовної культури. Звичайно, палеоліт - доба первіснообщинного ладу, тому для нього характерний низький рівень розвитку продуктивних сил (людина того часу була майже цілковито залежної від природи), колективний характер праці, спільна власність і на знаряддя праці, і на її результати тощо.
Перші люди на теренах нашої держави – пітекантропи, об’єм мозку яких сягав лише 800-1300 см кубічних ( цікаво, що об’єм мозку сучасної людини 1400-2000 см кубічних), а зріст 160-170 сантиметрівЇх основні заняття відповідали формі привласнювального господарства:збиральництво, полювання на дрібних тварин, згодом – на мамонтів, зубрів, північних оленів.
Спочатку клімат був досить теплим, люди селилися невеликими групами (стадами), а вже в пізньому палеоліті стадо поступається місцем вищій формі організації людей — родовій общині із загальною власністю на засоби побуту та полювання. Добрий, сприятливий клімат згодом змінив льодовиковий період(250-100 тис. років тому), тому велике значення у боротьбі за виживання мало використання вогню, який вони навчилися штучно видобувати 100 тис. років до н.е. Опанувавши вогонь, люди навчилися готувати їжу, обігріватись у холодні періоди, захищатись за його допомогою від нападу звірів, а згодом використовуючи для вдосконалення знарядь праці та побуту.150-100 тис. років тому з’являється новий тип людини-неандерталець, що лаштує штучне житло, заселює печери.
Історики відзначають, що саме у неандертальця формується абстрактне мислення та мова. Вони були невисокими на зріст (150-160 см), помітно сутулі, з масивною головою, великою нижньою щелепою і скошеним чолом, мали пряму ходу і розвинені м'язи. Про досить високий інтелект неандертальця свідчить спосіб його життя. Значно вдосконалюється виробництво крем'яних і кам'яних знарядь, мисливської зброї, з'являються крем'яні вістря на списи, ножі, шкребла. Неандертальці живуть у довготривалих таборах, розташованих на берегах великих рік, будують перші житла і користуються вогнем. У той же час виникає родовий лад, з'являються перші ознаки мистецтва, людина виготовляє перший одяг зі шкіри тварин.
1000000 р.до н.е. - поява першої людиноподібної істоти на території України ( найдавніша стоянка первісних людей с.Королеве Виноградівського району на Закарпатті). Також поселення були знайдені у печері Киїк-Коба ( Крим), с.Молодове на Дністрі ( знайдено житло з кісток) - це археологічні пам'ятки доби палеоліту. Пам'ятки доби мезоліту було знайдено у Києві - це Кирилівська стоянка, у с.Мізин(на Десні) знайдені були прикраси, різьблені кістки та музичні інструменти. Кам'яна Могила на Запоріжжі (знайдено наскальний живопис)- пам'ятка доби неоліту. Трипільська та Середньостогівська археологічні культури. За доби бронзового віку залишилась пам'ятка племен ямної та катакомбної археологічних культур,хронологічні рамки ямної культури: ІІІ –поч.ІІ тис. до н.е., катакомбної: ІІІ – сер.ІІ тис. до н.е. Територія розселення Ямної культури бронзового віку простягається від Нижнього Поволжя до Нижнього Подніпров’я. Цікаво, що з Катакомбною культурою (від Волги й Кавказу до пониззя Дунаю) має багато спільних рис: кочовий спосіб життя, віра в потойбічний світ, інше. Але особливість Ямної культури полягає в тому, що її представники хоронили покійників у ямах, в скручених позах. А Катакомбна культура різнилася похованням в гробницях-катакомбах, при чому, якщо помирав чоловік, дружину вбивали також і хоронили разом.З раннього залізного віку залишилися археологічні культури кімерійців,скіфів, сарматів і давніх слов'ян.
Трипільська археологічна культура (4-3 тис.літ. до н.е.). Відкрита археологом В.Хвойко поблизу с.Трипілля на Київщині. (1895р). Батьківщина трипільців – береги Південного Бугу й Дністра, а звідти вони розселилися на схід до Середнього Подніпров’я, на захід до Румунського Прикарпаття.
Розселення : Правобережна Україна та частина сучасної Румунії і Молдови.
Поселення та житло: будували поселення радіальними колами. Найвідоміші - Майданецьке, Тальянки, Доброводи. Будували двоповерхові житла, іноді виготовляли моделі житла з глини.
Господарство : 1)Основа - землеробство із використанням дво- або трипільної перелогової системи. 2)Скотарство - дрібна рогата худоба. 3) Садівництво та огородництво. 4) Високий рівень гончарного ремесла ( виготовлення предметів без допомоги гончарного кола ; глечики були з унікальним орнаментом).
Вірування : верховним божеством була богиня родючості Велика Матір. Існував культ жінки- хранительки роду( про це свідчить велика кількість глиняних статуеток).
Причини зникнення трипільців : 1) мігрування через виснаження родючості землі; 2) були винищені кочовими народами ; 3) зникли через розгортання міжособних воїн.