Власник сторінки
Член Національної спілки журналістів України, член Українського Географічного Товариства, стипендіат Вроцлавського університету
Програмні пункти моєї англомовної доповіді на конференції в м. Торунь (Польща): 3rd Copernicus Graduate School Interdisciplinary Conference "Politicized Society". Для тих, хто цікавиться етногенезом.
Поняття “нація” має власну специфіку для кожного окремого антрополандшафту (простіше: історико-географічної чи геногеографічної зони).
Важливо сформувати синтетичну закономірність інтерпретації значення нації на основі завжди притаманного людині традиціоналізму. Традиція лежить глибоко в структурі свідомості (індивідуальній, колективній), змінюючи форму, але не зміст в історичному процесі, регулюючи еволюцію етнічних організмів.
Ентоні Сміт зазначає: “націю можна означити як найменовану сукупність людей, яка має спільні міфи й спогади, масову громадську культуру, позначену вітчизну, економічну єдність та рівні права і обов’язки для всіх її членів” (Сміт, Нація та націоналізм у глобальну епоху, 2009). Ця концепція цілком співвідноситься із обгрунтованими Ю. В. Бромлеєм трьома стадіями націєтворення: етнос-народність-нація (Бромлей, Этнос и этнография, 1973; Бромлей, Современные проблемы этнографии, 1981). Етнос формується з психологічно та соматично сумісних племен, які мешкають у певному чітко визначеному територіальному ареалі (Мельник, Нариси з теорії соціокультурної антропології, 2013). Л. Гумільов поділяє етногенез, як природний процес на ряд фаз: «удар», «підйом», «акматична фаза», «надлом», «інерційна фаза», «обскурація», «гомеостаз» та «депопуляція» (Гумилев, Древняя Русь и Великая Степь, 2011; Гумилев, Этногенез и биосфера Земли, 2012). Академік Бромлей писав: “термін «нація» в нашій літературі, зазвичай слугує для окреслення сукупності людей одного етноніму, котрі живуть в межах однієї держави. Дещо інші просторово-політичні параметри вкладені у слово «народ»”. Таке поняття “нації-держави” розвинене Е. Смітом, який підкреслює контекстуальну взаємопов’язаність етнополітичної категорії “нація” та політично-ідеологічної категорії “націоналізм” (Сміт, 2009).
Нація – це модерне усвідомлення середньовічної спільноти “етнос-народ”. Нація – приклад трансформації етнічної психології шляхом витворення нової схеми мислення – національного самоусвідомлення, базою для якого є традиція національної ідентичності, що своїм психологічним корінням сягає переходу етносів у державну систему організації (Мельник, Психологічні аспекти соціокультурної антропології, Вісник Вінницького Національного Медичного Університету, том 16, №2, 2012). Через політизовану національну ідентичність як результат еволюції етнопсихологічних стереотипів колективної структури свідомості, еволюція етнічних організмів у сучасному нам світі набуває саме політичного значення (Мельник, Традиціоналістичний підхід у політичній антропології, Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітаристики у сучасному інформаційному просторі: VIII Міжнародна науково-практична конференція, 2014).
Проблема “етнос-народність-нація” має три підходи до визначення:
1) Етнографічний, який виражається етноісторичними закономірностями, фазами і поштовхами етногенезу, психосоматичною спільністю; така спільнота постійно рухається, еволюціонує в фазовому контексті, тому залишається єдиним природним об’єднанням людей – індивідуальних світоглядів та індивідуальних виробничо-продуктивних сил.
2) Етнопсихологічний, який виражається в груповій єдності багатьох індивідуальних структур свідомості, які об’єднані однаковими стереотипами мислення (розуміння, сприйняття, усвідомлення), заснованими на єдності та нероздільності спільного досвіду життєдіяльності; етнопсихологічний підхід до розв’язання проблеми “етнос-народність-нація” показує традиціоналістичну суть колективного (групового) досвіду життєдіяльності, закріпленого в колективній соціоетнічній структурі свідомості.
3) Політичний, який синтезує етнічну психологію, етногенетичну еволюцію та вплив природно-географічних чинників на соціоетнічні процеси в політико-історичному, культурно-політичному, історико-цивілізаційному контекстах; проблема “етнос-народність-нація” розглядається як етнічне відображення політичної спільності, закріпленої в політичних традиціях, політичній культурі, політичних стереотипах етнічної психології, консервативних стереотипах соціальної психології, неодмінних націоналістичних ідеологічних проявах.
Ці підходи об’єднуються в єдиній соціокультурній антропологічній площині як об’єкт політико-антропологічного аналізу. Проблема “етнос-народність-нація” найкраще відображає відносини між індивідуальною та колективною (груповою) психологією на прикладі консервативних політико-правових стереотипів, відображених у політичному традиціоналізмі. Синтез поглядів Бромлея, Гумільова, Сміта на рух етнічної історії надає можливість характеризувати психологічні і політичні фактори взаємозалежності колективної та індивідуальної свідомості в контексті співвідношення державних і недержавних етнічних організмів, етнічної і національної самосвідомості людини, присутності етнічного або громадянського націоналізму як неодмінної у своїх консервативних історико-політичних проявах позитивної форми відображення традиціоналістичних стереотипів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.