Я дійсно надіюсь, що після угоди у нас запровадяться більш цивілізовані порядки, коли молодим не доведеться пробиватись через залізобетонну стіну кумівства і темного совка...
В 2006 році я виграв у конкурсі й поїхав на стипендійну
програму до Варшавського університету вивчати досвід інтеграції Польщі з ЄС.
Тоді наша "помаранчева" влада на
хвилі піднесення якраз оголосила це національною політикою. Тобто питання було
в тренді.
Мені неймовірно пощастило – я потрапив до
професора Анджея Ананіча,
який був не хто інший як секретар, а фактично - керівник переговорної групи по вступу Польщі до ЄС.
В Україні його роль сьогодні виконує колосальної
ваги профі – Валерій П'ятницькій, який незаслужено майже відсутній в медіа
просторі (недавно записав з ним інтерв’ю, яке можна
прочитати тут). Фактично завдяки його команді ми зараз й підготували Угоду про
асоціацію з ЄС.
Але вернемось до пана Ананіча. Так от, пан
професор дуже прагматично підходив до питання стосунків України з ЄС. Бо в мене
тоді був такий наївний погляд – нас мусять взяти в ЄС, ну бо ж ми уже
"демократичні".
Але у кінці-кінців професора прагматизм і мій
романтизм вилились у один важливий висновок дипломної роботи (польською її можна
подивитись тут, а витяги українською тут або тут).
Цей висновок стосувався того, що Україні
якнайшвидше треба створювати з ЄС поглиблену зону вільної торгівлі.
Це було в 2006. Зараз 2013 рік і влада тільки підходить
до цього важливого моменту.
Так от, пригадую, як хотів тоді ті знання втілити
в роботі. Багато-куди стукався, вважаючи, що це комусь буде потрібно. Молодий
був, наївний.
Але ви знаєте, я зараз дуже радий, що ми
нарешті підходимо до цього глобального рішення. Воно дійсно буде корисним для
нас (про це я писав).
Я дійсно надіюсь, що після угоди у нас
запровадяться більш цивілізовані порядки, коли молодим не доведеться так пробиватись через залізобетонну стіну кумівства і темного совка, як тоді мені
доводилось.
Я дійсно дуже надіюсь, що молодим буде більше відкрита
дорога, з'являться нові перспективи, а в держорганах нарешті настане порядок і
вся ця система запрацює якось, ну, не через жопу.
Може я й досі наївний. Але я розумію, що хоч
люди самі по собі враз не міняються, але різні умови середовища змушують їх по-різному
діяти.
І коли при кучмо-януковицькому свавіллі ця вся
зграя нагорі могла чутись безнаказано, то зараз вже вступлять в силу нові домовленості
й нові правила гри.
І я дуже надіюсь, що це допоможе все це свавілля
звести до мінімуму.
Я вірю в це, бо тут діє закон здорового глузду і природного поступу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.