Шо там із переговорами?

Поки всі хочуть думати, що розуміють логіку дій США, Трампа, Ірану, Ізраїлю, прогнозують ціну нафти і газу – український переговорний процес живе своїм життям.

І питання Донбасу там давно вже не головне.

Останні місяці можна спостерігати формальне прагнення укласти мирну угоду, яке демонструє влада України. Систематичні оцінки президента Зеленського, що це саме Росія не хоче укладати угоду, однозначно мали би свідчити про таку готовність з боку України. Але зі свого боку Трамп займає аналогічну (але протилежну Зеленському) позицію і стверджує, що це саме Україна не хоче укладати угоду. Все складно, як кажуть.

«Формальне прагнення» - це постійні вказівки з боку президента Зеленського, що переговорна команда (Умеров, Буданов та інші) завжди готова вирушати хоч куди і коли скажуть.

Але особисто я схиляюсь до того, що все таки Україна хоче укласти угоду. Але є питання. І це не Донбас. Питання Донбасу не актуальне. Також це навіть не Запорізька АЕС, ГТС, газовидобуток, «Енергоатом» в цілому, нафтопроводи у складі «Укртранснафти», зокрема «Одеса-Броди» (чого добру пропадати?). Усе це також буде йти у кінцевому мирному «пакеті».

Наївно вважати, що днями Шмигаль літав у США лише для того, щоб попросити 1,4 млрд. доларів на відновлення газовидобутку і «щирої» співпраці із американцями по газових сховищах, а також «розвитку одеського терміналу для транспортування нафти у Європу» (цитата Шмигаля).

Якщо хтось до останнього сподівається, що Умеров і Ко літають до Кушнера і Віткофа, щоб поговорити про Донбас – то це навіть не смішно.

Тому сповільненість переговорного процесу із США і Росією не має вводити українців в оману. «Тише едешь - дальше будешь» (с).

Але. Що я думаю. Є декілька важливих моментів у війні України і Росії. І без них хоч два Донбаси віддай Росії, але мирної угоди не буде видно. Земля – це земля. Але земля – це люди, мова, віра (релігія). Без цього контроль за землею втрачає смисл у розрізі тисячолітньої історії, а не тимчасового «управління» на 10-30-50-70 років. Аби «поюзати» землю для отримання корисних копалин і «профіту».

Тому поки на переговорах не визначать статус, місце та роль Української православної церкви (не ПЦУ чи УПЦ КП), російської мови, російськомовного населення України – доти угоди не буде. А це складніше, ніж просто змусити продати частину об’єктів економіки. До цього іще варто додати майбутнє місце військових в Україні і нова система інституцій влади (включно з усіма НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС та їм подібних) – це питання взагалі є унікальним. І скоріше за все частина цих питань не буде входити в офіційну частину, а традиційно буде йти окремим «протоколом».

І да. Якщо хтось розцінює пручання ЄС (якого ніхто не кличе у переговорний процес США, Росії і України) як захист українців, то це радше нагадує боротьбу Європи за своє майбутнє, а не України.