Гроші й банківське золото перевозили в межах міжнародної угоди між Ощадбанком і Raiffeisen Bank International. За інформацією української сторони, вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезень та чинних європейських митних процедур.
У Raiffeisen Bank International заявили, що через австрійське законодавство про банківську таємницю RBI не має права розкривати інформацію про відносини з клієнтами. Водночас дали зрозуміти, що банківській групі відомо про цей інцидент, відзначивши, що сама RBI не потерпіла від нього.
Натомість Національна податкова та митна служба Угорщини повідомила про розслідування щодо відмивання коштів. Сім громадян України – підозрювані. Серед них – колишній генерал української спецслужби.
Наразі українських інкасаторів, яких затримали у Будапешті, вже повернули додому. І це, безперечно, головне.
Але сама історія від цього стала менш тривожною. Бо ми фактично побачили ситуацію, коли громадян України можуть затримати у центрі столиці країни Європейського Союзу, а пояснення з'являються значно пізніше.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга жорстко відреагував на інцидент, назвавши дії Угорщини «державним тероризмом та рекетом». А інкасаторів – захопленими заручниками, до яких, стверджують у МЗС, не пускають українських консулів.
На моє переконання, Україна має вимагати не лише пояснень, а й повноцінного розслідування самого факту викрадення людей та транспорту. Бо коли зупиняють інкасаторські машини, це означає, що хтось знав маршрути їхнього пересування.
Ще більше питань виникає після появи інформації про те, що цьогоріч до України через територію Угорщини прямувало понад 900 млн. доларів США, 420 млн. євро та 146 кг золота. Угорщина проводитиме розслідування, відповідно до закону про кримінальне судочинство за участю Антитерористичного центру.
Але насправді цю історію не можна розглядати лише як фінансовий інцидент.
На мою думку, події мають чітку політичну послідовність. Спершу пролунали жорсткі заяви Володимира Зеленського на адресу Віктора Орбана — а потім відбулися дії угорської сторони.
Український президент, коментуючи блокування допомоги Україні, заявив, що сподівається: «один чоловік у Європейському Союзі не буде блокувати 90 мільярдів євро». Інакше, за його словами, можна буде «дати контакти цього чоловіка українським військовим, щоб вони з ним поспілкувалися своєю мовою».
Йшлося про позицію Угорщини, яка блокує 90 мільярдів євро допомоги Україні.
Це надзвичайно важливі кошти — фактично підтримка української економіки та фінансування сил оборони. І коли навколо такого питання виникають політичні конфлікти, заручниками цієї ситуації можуть стати й українські військові та українська економіка.
На ці слова відреагували навіть представники угорської опозиції. Зокрема, лідер партії «Тиса» Петер Мадьяр заявив, що жодному угорцю, а тим більше угорському політику, не можна погрожувати незалежно від його політичних поглядів.
Слова президента Зеленського про Орбана та ЗСУ засудили й у Єврокомісії. «Така мова є неприйнятною. Не повинно бути загроз на адресу держав-членів ЄС», – зазначив речник Єврокомісії Олоф Гілл.
Тобто ситуація набула резонансу не лише в уряді Орбана, а й у всій європейській політичній системі.
Коли подібні речі починає активно обговорюватися в медіа і політичних колах, це може мати зворотний ефект. Бо в такому випадку чинна угорська влада отримує можливість говорити про «зовнішній тиск» і мобілізувати власний електорат.
І саме це зараз може відбуватися.
Подібна риторика фактично мобілізує електорат Орбана, який може позиціонувати собі як політик, що захищає угорські інтереси від зовнішнього втручання.
Саме тому я впевнений: ці події взаємопов'язані.
Примітно, що після заяв Зеленського з'явилися нові заяви Віктора Орбана. Зокрема, він говорив про можливість силового вирішення питання розблокування нафтопроводу «Дружба».
Якщо скласти всі ці події разом — заяви Зеленського, позицію Орбана, історію з інкасаторськими машинами — вимальовується цілком логічна політична картина.
До цієї картини додається ще один фактор – позиція США.
Дональд Трамп відкрито підтримує Орбана. І вже після цього він заявив, що українська сторона як би затягує переговорний процес щодо завершення війни.
Тобто конфлікт навколо Угорщини фактично виходить на рівень ширшої політичної дискусії між Києвом та Вашингтоном.
Саме тому Україні потрібно діяти максимально обережно в питаннях внутрішньої політики сусідніх держав.
Але водночас максимально жорстко в харчуванні захисту своїх громадян.
МЗС має використати всі дипломатичні механізми. Більше — необхідно задіяти політичний тиск через наших американських партнерів.
Бо йдеться не лише про один інцидент.
Йдеться про принципову річ: можуть українські громадяни затримувати на території країни ЄС без чітких пояснень.
І відповідь на цей питання Україна має отримати.