Нові енергетичні фантазії

І 2026 рік, дуже схоже, пройде під гаслом – когенарцію у кожну хату.

Часткове, несподіване, але доволі серйозне руйнування системи теплопостачання у Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Херсоні, Миколаєві породило новий етап очікуваної «перемоги» - появи розподіленої теплової генерації.

І 2026 рік, дуже схоже, пройде під гаслом – когенарцію у кожну хату. Сміх сміхом, але цього року саме цю «пустишку» і фантазію будуть «продавати» як гарантія легкого проходження наступного опалювального сезону 2026-2027 рр.

Відразу спойлер: Ніякі чергові розподілені системи теплопостачання, розподілена газова чи інша генерація, сонячні, вітрові чи біомасові станції не здатні замістити існуючі системи ТЕС, ТЕЦ і ГЕС, а також АЕС як основу енергосистеми. Давайте спробуємо іще одну ідею, щоб дати заробити на цьому продавцям обладнання, а уряд зробить вигляд, що знає «що робить».

Давайте глянемо як змінювалась ідея чудодійного зцілення та порятунку української енергосистеми та споживачів. Пропустимо «нульовий етап», коли порятунок енергосистеми розглядався виключно як накупити зарядних станцій, бензинових чи дизельних генераторів.

Етап 1: Пошкодження у 2022-2023 рр підстанцій «Укренерго».

Чуло-таблетка: система захисту об’єктів – мішки з піском, габіони з камінням, конструкції з бетонних блоків і монолітні залізобетонні споруди (жодного не існує і не буде існувати). На цьому місці екс-голова Агентства відновлення Мустафа Найем і колишній голова «Укренерго» Кудрицький почувають себе сухо і комфортно. І навіть далі безапеляційно впарюють свої ідеї суспільству.

Ясне діло, що чудо-таблетка не спрацювала і не могла спрацювати, бо не існує стандартів подібного захисту. По суті все робиться «пальцем в небо». Зрештою, якби захист працював, то ракети не розбили би підстанції навколо Києва і не розбивали інші підстанції.

Етап 2: Пошкодження у 2024 р. ТЕС і ГЕС.

Чудо-таблетка: Розподілена газова генерація – куди як в стійло заганяють газові генератори, когенераційні установки, чомусь і сонячні станції та аккумулятори. Відомий мем про «1 гігават Зеленського» почав жити своїм життям і в уряді та «Укренерго» вже другий рік обраховують та змагаються між собою хто більше порахує «установленої» потужності газової генерації – 1,4 ГВт, 1,9 ГВт, 2, ГВт. Точної цифри вам не скажуть. Та й вона не потрібна.

По-перше, все це газові генератори, а не міні-ТЕС, які можна системно експлуатувати в енергосистемі хоча би на 50% потужності. По-друге, ніхто вам не скаже і не буде горіти бажанням сказати правду – скільки реально годин можуть відпрацювати на рік такі газові генератори. Ну і звідси реальна вартість кВт-год та вартість кВт та Гкал для споживача.

Якби потужні набудовані гігавати розподіленої генерації були дієвим інструментом, то це було би відчутно у тих регіонах, де були тривалі відключення електроенергії з грудня по лютий. А так – не було відчутно.

Етап 3:

Тепер коли вже всі продали і заробили на простих генераторах, газових генераторах (або як їх незаслужено називають міні-ТЕС), частково на газовій когенерації, сонячних батареях, аккумуляторах – настав час третього етапу.

Цей етап буде полягати у створенні видимості заміщення існуючої мережі теплопостачання. Відразу скажу, що зробити це не можливо. Є шлях переведення всіх споживачів на індивідуальне опалення, але технічно і фінансово він не є посильний для сучасної України.

Пофігізм і цинізм влади помітно навіть у тому, що уряд офіційно називає це «розподіленою тепловою генерацією». https://t.me/svyrydenkoy/1589

Генерація – це все таки виробництво електроенергії. Формально виробництво тепла також можна назвати генерацією. Але зазвичай так не називають.

Ну, все одно, проблема не в назві. Українцям знову підсовують «чудо-таблетку», яка не буде реалізована. І показовим буде Київ, Харків, Дніпро, Кривий Ріг, де уся ця «розподілена теплогенерація» не буде реалізована ні до жовтня 2026 року, ні до іншого будь-якого року.

Це має бути окрема велика державна програма, фінансування і десятки років часу. А цього всього немає.