Припинення вогню як момент істини на шляху до миру

До того моменту, поки не буде зафіксована ця першочергова умова початку предметних перемовин про мир в нашій країні, військові дії продовжуватимуться.

Не зважаючи на появу чергових модерацій «мирних планів» Путіна-Трампа та обговорення цих модерацій у різних форматах.

Підхід «Спочатку припинення вогню на існуючих лініях зіткнення – й лише після цього докладне обговорення в режимі великої міжнародної конференції закінчення війни, встановлення миру і гарантій безпеки» відповідає інтересам України і наших європейських партнерів.

Однак досі цей підхід як спільна категорична вимога України і Європи до РФ так і був не оформлений. Відсутність цього оформлення і спільного скоординованого безумовного наполягання на виконанні цієї умови призвели до того, що за ініціативою Москви та Вашингтону на стартовому етапі обговорень умов закінчення війни першими питаннями сталі ті, які б мали ґрунтовно обговорюватися лише на другому етапі. Після обов’язкового припинення вогню.

Зрозуміло, чому так склалося і продовжується. Тому що росіяни знову використовують мирні перемовини виключно як відволікаючий маневр, димову завісу для продовження захоплення нових територій в Україні. А також паралельно для нарощування темпів і наповнення операцій проти європейців – черговим результатом цих зусиль стало запровадження надзвичайного стану в Литві.

Іншими словами, Путін успішно продовжує спецоперацію із використанням в своїх інтересах бажання Трампа якомога швидше оголосити про «успішне завершення чергової, дев’ятої війни».

І ось яке важливе питання залишається без відповіді: чому, розуміючи й зміст спецоперації Путіна «Дональд – the best український миротворець», й справжні цілі Росії, Україна та наші європейські партнери в одній нерозривній зв’язці досі не виступили з проактивною консолідованою позицію про необхідність безумовно припинити вогонь? З нагадуванням, що на початку року таку вимогу Україні нав’язував й зрештою успішно нав’язав саме Дональд Трамп. І з констатацією, що зараз виконання цієї першочергової умови є найкращим й найкоротшим шляхом для втілення нинішніх мирних ініціатив американського президента.

Ніхто інший крім нашої країни і Європи цього не зробить.

А для того, щоб надати більше ваги своїй консолідованій пропозиції як першому кроку до встановлення миру в Україні й збільшити тиск на Росію, яка фактично блокує шлях до цього миру відмовою припинити вогонь і на прихильника швидкої мирної угоди Трампа Україна з Європою можуть звернутися із закликом підтримати їхню ініціативу до світових важковиків. Від Папи Римського до Китаю. До яких Путін з Трампом будуть змушені дослухатися. 

Водночас із цим зовнішнім виміром європейцям, нарешті, треба буде перемогти свою застарілу хворобу. Вона про довгі місяці розмов про рішучість замість термінових невідкладних рішучих дій. Причому не потрібно вже сьогодні ухвалювати складні рішення про направлення в Україну тисяч миротворців.

Достатньо буде кинути місток від розмов до дій – сформувати разом з Україною спільний пакет принципів переговорного процесу. Його складові:

1) припинення вогню на існуючих лініях як передумова початку предметних переговорів;

2) необхідність формування механізмів сталого миру в Україні й у Європі. Про  те, що після війни світ усе одно потребуватиме нового договору з Москвою — на кшталт Гельсінських угод 1975 року на днях констатував чеський президент Петр Павел. Й це підтвердження з боку цього досвідченого політика необхідності великої міжнародної конференції після війни в Україні, про яку я казав минулого тижня;

3) незворотність гарантій безпеки.

Крім того, замість періодичних зустрічей лідерів європейських країн з президентом Зеленським доцільно створити спільний (Україна, ЄС, окремі провідні країни Європи) постійно діючий орган із повноважних представників цих країн та організацій для формування спільних уніфікованих публічних меседжів і реакцій на пропозиції третіх сторін.

Також дуже важливо напрацювати і презентувати спільно розроблені практичні кроки з підготовки та розгортання надійного механізму моніторингу припинення вогню. Нехай вони навіть будуть на цьому підготовчому етапі й недосконалі – по-іншому й бути зараз не може. Йдеться, по-перше, про проектування мандату та формату моніторингової місії. І, по-друге, про проектування «пілотного технічного пакета» (супутниковий моніторинг, безпілотники, автоматизовані датчики, відкриті дані, тощо) для негайного застосування при оголошенні припинення вогню.

У підсумку треба зазначити, що реалізація цих кроків сама по собі не гарантує автоматичного закінчення війни. Але істотно збільшує ймовірність того,  що припинення вогню стане стійким і не перетвориться на паузу для нової агресії.

З їхньою допомогою Україна та Європа зможуть перевести нинішній хаотичний процес обговорення продуктів ситуативного співпадіння інтересів Путіна і Трампа у питання закінчення війни в Україні до структурованої міжнародної моделі мирного процесу.

#закінчення війни в Україні