Звідки у громадян народилася така жага до влади

На чолі економічної корупції завжди стоїть корупція політична

Більш розгорнуто спробую розкрити велику істину про те, що на чолі економічної корупції завжди стоїть корупція політична. З якою, на відміну від товарно-грошових відносин, ніхто поки що не тільки не бореться, але схоже, що й не збирається.

У негативних економічних процесів завжди є «криша» політична. Знову це бандитське слово «криша» із 90-х. Але тепер у ролі бандитів виступають політики. А для їх об'єднання та посилення створюються угруповання під назвою «партії».

Ідеологічних партій більше нема. Тим більше в одній країні не можуть бути біля керма дві або більше рівноправних, але різних ідеологій. Всі програми партій, з натяками на ідеологію, є лише окозамилюванням. Реально цілями будь-якої політичної сили є боротьба за владу, або шматок цієї влади. Або шматочок, хто скільки зможе схопити. З радянських часів стало ясно, що той, хто має владу, має гроші.

Влада завжди продукувала гроші. Тому політична боротьба ще з початку 90-х кінцевою метою мала розподіл державних грошових доходів. Це перетворилося у "інвестиційний" процес, у який треба було спочатку вкласти гроші. Та й вкладали. І ті самі бандити вкладали. І діячі КДБ вкладали. Багато охочих вкладали.

А що хотіли? Є така функція будь-якої державної влади - представницька. Вона ніби то має представляти народ у державних функціях. А народ за Конституцією є господарем УСЬОГО, що є в країні. Щоправда, це лише за Конституцією.

Одиницею представництва народу є виборна особа – депутат. Ось з початку 90-х і розпочалося масове паломництво громадян у депутати всіх рівнів. Тут би запитати: як же так, хтось прагне представляти народ і при цьому платить за це гроші? Або витрачає на виборчу кампанію величезні суми. Якщо хочеш допомогти громадянам, то допомагай. Тим більше якщо в тебе є зайві гроші. Але ні, потрібний ще й статус.

Так протягом вже кількох перших років незалежності похід до представницьких органів майже завжди став платним. Щоб розмити питання, хто ж спраглих до влади громадян «обілечує», було сконструйовано багатопартійну систему. І під неї поступово було підігнано партійну систему виборів.

Це лише прелюдія. Збираюсь анатомувати нашу Верховну Раду, з фактами та тенденціями, про деякі з яких НІХТО І НІКОЛИ не говорив. Запевняю, що зможу здивувати читача. Але це у наступному матеріалі.