Гроші на популізм, а не на вчителів і захист? Депутати створюють армію бомжів?

Вчителям не варто чекати на підвищення платні. Як депутати створюють армію українців-безхатченків? Говоримо про дві ключові проблеми, пов'язані з державними фінансами та соціполітикою під час війни...

Влада часто говорить про людиноцентричність і підтримку громадян, особливо під час повномасштабної війни. Однак аналіз рішень, пов'язаних із державним бюджетом та законодавством, показує іншу картину: гроші йдуть на сумнівний популізм, а соціальний захист і освіта залишаються на узбіччі.

Говоримо про дві ключові проблеми, пов'язані з державними фінансами та соціальною політикою під час війни: відмова від підвищення зарплат вчителям у проекті Держбюджеті-2026, який готується до другого читання  і законопроект №14005 про автоматичне стягнення боргів, що був проголосований в стінах парламенту на минулому тижні.

Замість зарплат – кешбек

Одним із найбільш цинічних рішень є ситуація із зарплатами вчителів. Поки ще педагоги свято вірять, що проголосоване у першому читанні збільшення видатків на оплату їх праці буде здійснене. Але…

Що обіцяли? Депутати провели правку про підвищення зарплат вчителям на 50% із січня або перегляд системи оплати праці до рівня «три міні малки».

Що отримали у проекті на друге читання? Уряд фактично відхилив це рішення. Міністр освіти Оксен Лісовий підтвердив, що з січня підвищення буде до 30%, а обіцяні 20% (до 50%) можливо додадуть лише у вересні — тобто через 9 місяців.

Куди пішли вчительські гроші? Додаткові кошти, які могли б піти на підтримку вчителів і військових, спрямовані на суперечливі популістичні проєкти, як-от «Національний кешбек», «Зимова допомога», безкоштовне харчування «для всіх» та інші ініціативи.

У влади знову немає грошей на гідне фінансування освіти, належне забезпечення армії та на реформи, але є на тупу роздачу грошей, яка лише створює видимість турботи. Економія на освіті в майбутньому обернеться дуже дорогою ціною, що видно вже зараз по якості рішень, які ухвалюють «призначенці» при владі.

Законопроєкт №14005: житло під загрозою

Під прикриттям «цифровізації» Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №14005 «закон про цифровізацію виконачих проваджень», який створює механізм автоматичного стягнення боргів та відчуження майна.

Як це працює? Законопроєкт пропонує інтегрувати автоматизовану систему виконавчого провадження з усіма державними реєстрами, банками та платіжними системами. Таким чином буде створено розширений Єдиний реєстр боржників із новими повноваженнями. Після потрапляння громадянина до реєстру система автоматично (без окремого рішення суду щодо кожної санкції) блокує рахунки, забороняє операції з нерухомістю (продати, заставити) та автомобілем.  Державний виконавець отримує широкі повноваження самостійно обирати спосіб стягнення та оцінювати майно.

Хто ж в Україні найбільші боржники?

В Україні понад 8 мільйонів записів у Реєстрі боржників (зростання на 1,4 млн за час війни), переважно через борги за комунальні послуги (+30%) та штрафи.

Одразу відсікаємо бізнес, бо це – не вони.

У нас зараз понад 6 мільйонів ВПО, які втратили майно. Сотні тисяч родин військових та загиблих. Мільйони, які втратили роботу через війну. Люди, яким продовжують нараховувати рахунки за зруйновані будинки. До речі, зараз з Дружківки, Костянтинівки, Словянсько-Краматорської агломерації евакуйовується щодень тисячі українців. Це – біженці від війни, яких держава з 2014 року скромно іменує внутрішньо переміщеними. При тому, що переміщуються вони за власний кошт, а в 2024 році Міністерство соціальної політики України вирішило, що виплати аж занадто великій кількості ВПО і тому дуже обмежило перелік категорій, що можуть розраховувати на підтримку в 2000 грн на дорослого і 3000 грн на дитину до 16 років. І в проекті на друге читання Мінсоц так і не додав запиту на фінансування допомоги для вже нових переселенців. Мабуть розрахунок знову на те, що опікуватися питаннями житла, працевлаштування, зміни профорієнтації, лікування та банального забезпечення харчами будуть волонтерські організації та благодійні фонди. Свіжий приклад такої допомоги – компанія «Мономах», як один з найбільших вітчизняних виробників чаю та кави в Україні, за власний кошт забезпечує родини ВПО з Луганщини та Донеччини місячними запасами чайно-кавової продукції. Це хороший приклад соціальної відповідальності бізнесу. Але обігріти мільйони переселенців не під силу навіть потужній компанії чи холдингу. Тут слово завжди має бути виключно за державою!

Повернемося до №14005. Головна небезпека законопроекту? Хоча чинне законодавство забороняє стягнення єдиного житла, законопроєкт створює пастку: не маючи можливості продати чи заставити квартиру для погашення боргу, і з заблокованими рахунками, борг зростає. У результаті, «недоторканне» житло може опинитися на торгах, оскільки виконавець «самостійно обирає спосіб погашення». Фактично, законопроєкт створює механізм, який дозволяє забирати в людей єдине житло в розпал війни. Нагадаємо законотворцям, що цим документом вони паплюжать (вкотре!) Конституцію України. Досить вже тягати цю фразу, що Основний закон під час війни – на паузі. Ні, це наступ на статтю 41 про непорушність права власності і позбавлення його у протиправний спосіб та статтю 47 про те, що кожен із нас президент…(а ні, це не з цього тексту!)  «Кожен має право на житло. Ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішення суду».

Кому це вигідно? Цей закон вигідний великим банкам (для швидкого стягнення проблемних кредитів), NPL-індустрії та колекторам (для суперприбуткового скуповування боргів та відчуження майна) і комунальним монополіям.

Висновки. Ці законотворчі ініціативи порушують Конституцію (право на житло, непорушність власності) і європейські стандарти, де існує захист мінімального прожиткового мінімуму та єдиного житла.  Ці 236 депутатів, що проголосували «за», на жаль, створюють ризик обвалу тилу, перетворюючи мільйони громадян на боржників-безхатьків заради сумнівно вигоди. Фактично це удар у спину тим, хто тримає тил. Під час війни створювати легальний механізм масового переписування квартир від бідних до багатих? Чи це нова схема наповнення бюджету? Але не треба забувати, що після цього армія знедолений прийде з простягнутою рукою знову до держави. Бо поки з преамбули все тієї ж Конституції не вилучено слово «соціальна» кожен, хто має громадянство України має право на соціальний захист.