Опалювальний сезон дозволили. Але газу все одно мало

Президент Зеленський «дозволив» починати опалювальний сезон. Хоча це повноваження місцевих органів влади. І мери міст, а не президент мають виступати у ролі «кочегарів».

Спойлер: Ні, не заспокоїть наляканий народ можливими відключеннями світла, газу, тепла і води. Так як і влада регіональна і центральна не «висмокче з пальця» рішення про можливі кроки для порятунку ситуації у стані блек-ауту чи тривалих відключень електроенергії, обмеження газу і тепла. «Пунктів незламності» на всіх не вистачить. Рішення буде приймати кожен індивідуально.

Хоча, як тут не згадати унікальне по своїй анти-законності і волюнтаризмові рішення екс-президента Порошенка «зривати пломби» у Смілі у 2018 році та запускати опалення. Якщо думати, що Янукович чи Ющенко таким не грішили, то це даремно. Політична культура у нашій державі не змінюється, а ще більше деформується і вироджується.

Напевно слова Зеленського, що опалювальний сезон починається, мають заспокоїти народ. Все під контролем. Адже влада вже неодноразово визнала, що взимку із газом можуть бути проблеми, будуть обмеження, графіки поставок.

Це породжує безліч версій, що буде відбуватись у такій ситуації і що можуть зробити пересічні громадяни. Чергові божевільні ідеї-фікс про виїзд в село «в будиночок з пічкою» або в складчину для багатоквартирного будинку купувати потужні генератори - це вже пройдений етап фантастичних порад.

Існують конкретні проблеми: 1) із виробництвом електроенергії (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС) та розподілом (підстанції «Укренерго»), так із запасами газу (у підземних сховищах) і власним видобутком газу (після ракетних пошкоджень). Ці питання не змогли вирішити за пару років, то не вирішать і за пару місяців.

Спочатку потрібно зрозуміти звідки переживання і страх влади (від президента Зеленського до мерів міст) щодо проблем із газом. Напевно існує певне банальне очікування, що теплі зими завершились і цього разу зима буде як зима. І обійтися лише обмеженням газу для ТКЕ (бо тепла зима) і обмеження електроенергії чи газу для промисловості (як усі минулі сезони) – не вийде.

Згадайте постійне інформування «Укренерго» протягом минулої зими – постійно був дефіцит в енергосистемі. І це в умовах супер-теплої зими, постійних обмежень потужності для промислових споживачів, самообмеження бізнесу протягом грудня-лютого 2024-2025 рр, частих і систематичних відключень у декількох прифронтових або часто-обстрілюваних регіонах (Харків, Одеса). Всі ці «моменти» відігравали позитивну роль і було більше електроенергії в системі.

Але якщо навіть перед минулою зимою структури МВФ і ООН прогнозували тривалі обмеження електроенергії і дефіцит потужностей на рівні 4 ГВт – то що говорити тоді зараз?

В принципі із врахування відновлення частини потужностей ТЕС, але втратою від нових руйнувань ТЕЦ і ГЕС, то дефіцит в умовах звичайної зими буде як мінімум 4 ГВт. Зараз у плюс-мінус комфортному жовтні дефіцит становив 1,5 ГВт. З метою стабілізації системи ввели в роботу 9 блок АЕС. Але це мало допомогло. Зима наближається, осінній холод стає іще більш суворішим, а тому і дефіцит росте не тижнями, а вже днями. І це ще не відомо чи Росія завдаватиме нових ударів по генерації і розподілу у листопаді.

Тому впевнено можна говорити, що усі попередні зими українцям чудом вдалося «пропетляти» і обійтись без особливих випробувань. І якщо зима 2025-2026 рр буде тепла (але я не вірю в таке), то наступний опалювальний сезон не буде таким суворим як очікують.

Якщо відкинути стиль «ааа, ми всі помремо», то можна очікувати наступної реальності:

1.     Газ буде подаватись у дозованому обсязі протягом зими і цього буде достатньо для проходження опалювального сезону. Температурний режим у багатоквартирних помешканнях буде становити плюс-мінус 15 градусів. Це єдиний нейтральний сценарій проходження зими у випадку не теплої, але і не дуже холодної погоди. І за умови стабільних додаткових поставок газу із ЄС.

Наступні всі варіанти є більш наближеними до реалістичних умов:

1.     Якщо зима буде холодною, то «Нафтогаз» та облгази (які компанія монопольно контролює) вже із грудня спробують організувати систему черговості подачі газу для споживачів. Про існування планів обмеження газу вже двічі заявляла міністр Грінчук.

2.     Неможливість забезпечити подачу газу для ТКЕ у необхідних обсягах дозволить подавати газ у будинки в сільській місцевості або з автономним опаленням. Але це все триватиме до певного календарного моменту (умовно друга половина січня), коли тиску в системі може не вистачити і на них.

Так все це намагатимуться компенсувати імпортом газу, допомогою із ЄС. Але як воно піде – ніхто не знає.

3.     У зв’язку із цим ймовірність системних аварій із теплопостачанням, а також газопостачанням – зростає.

4.     І в такому випадку може настати обговорюваний момент «рятуйся хто може і як може». Сказати, що усі заяви окремих представників міст чи голів міст під гаслом «ми готові», відповідають дійсності – це обманювати самих себе.

5.     Рішення про можливі кроки для порятунку міст із населенням більше 50 тис. жителів (ситуації у стані блек-ауту чи тривалих відключень електроенергії, обмеження газу і тепла) – існують в теорії. «Пунктів незламності» на всіх не вистачить. Рішення буде приймати кожен індивідуально. І приклад невеликого блек-ауту Чернігова, де нехай навіть за офіційними даними мешкає 280 тис. (реально – набагато менше), був показовий. Особливих спеціальних рішень немає. І це при умовно теплій погоді.

Усі просто надіються, що аварії чи пошкодження (тепло-, газопостачання, електроенергії) будуть відносно оперативно відремонтовані та всі будуть жити довго і щасливо. Але це знову ж таки в теорії. Не існує механізмів недопущення таких ситуацій. Вони завжди стаються неочікувано. Варто лише подивитись на свіжий приклад Львова, де виникла проблема з водоканалом. Винними призначили «австрійські» труби. Так легше. І це лише не було декілька днів води. А був газ і електроенергія. І проблема вже створила напруженість.

Тому поєднання факторів відсутності електроенергії, газу і води, звичайно, породить панічні настрої серед населення.

Можна не повторювати поради, що треба купити, скільки запасти кілограм крупи і літрів води, акумуляторів і т.д. За три сезони їх вивчили майже напам’ять. Але потрібно розуміти, що величезна частина населення не готова до тривалих перебоїв із електроенергією, а тим паче із теплом. І особливо мешканці міста.

Тому закономірно, що вони будуть сподіватися на державу (владу) або будуть їхати подалі від місця кризи.