29 вересня — День Маріуполя. І вже вчетверте він минає в окупації. З 2022 року росія вчинила з містом багато злочинів. А зараз намагається стерти його ідентичність.
Наслідки варварської облоги й штурму 2022 року даватимуться взнаки ще десятиліттями. Із 430 тис. мешканців у кращому разі лишилося близько 120 тис. Загальна руйнація міста оцінювалася приблизно у 90%. У Маріуполі майже не залишилося неушкоджених будівель. Десятки тисяч людей втратили домівки. Натомість окупанти зводять не компенсаційне, а іпотечне житло.
Болючий особистий приклад. На місці знищеної п’ятиповерхівки, де жили я та моя мама, тепер будують черговий «іпотечний будинок». Квартири пропонують по $119 тис. Зрозуміло, що в абсолютної більшості маріупольців після пережитого таких грошей немає. І це добре знають у москві: ці новобуди не для місцевих. Щоб заохотити релокацію в окуповане місто — іпотека під 2%, рекорд для росії. Класична схема заміщення населення.
Найсильніший удар завдано по майбутньому міста. Окупанти рапортують: цього року до шкіл пішли майже 17 тис. учнів, із них понад 1 300 першокласників. У 2021-му, останньому мирному році, у школах навчалися близько 40 тис. дітей, а до перших класів прийшли 3 623. Падіння — у 2-3 рази. Під час облоги пошкоджено 86 із 89 навчальних закладів. Мого рідного колегіуму №1 більше немає. Кадровий дефіцит в освіті — катастрофічний.
А що може чекати місто без економіки? Два промислові гіганти Метінвесту, «Азовсталь» та ММКІ, втрачено: перший знищено повністю, другий — тінь минулої величі. Колишні промислові «ворота» країни, Маріупольський порт, перетворено на піратську бухту: замість експорту металу у світ — вивезення награбованого з окупованих територій до росії.
Бюджет розвитку міста з 2015 року зростав щороку двозначними темпами. Маріуполь генерував близько 2% довоєнного ВВП України. Тепер це повністю дотаційне місто без реальних перспектив із розбитою інфраструктурою та знищеною економікою. Окупанти кидаються між «зробимо курорт» і «відродимо промисловість». Фактично роблять одне — будують іпотеку.
Нічого доброго Маріуполь із росіянами не чекає. На місці наших домівок — вирви й попіл; на місці цілих кварталів — будмайданчики для «нових мешканців». Народжується ще одна депресивна околиця імперії — із заміщеним населенням, без економіки й без майбутнього. Черговий «уездный город N».
Дуже хочеться вірити, що рано чи пізно Україна повернеться в місто — і разом із нею повернеться життя. Ми вже знаємо масштаб руйнувань, маємо партнерів і плани відновлення. Повернеться Україна, повернеться й майбутнє — не показове, а справжнє.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.