Посередництво як товар

Уже всі говорять про завершення війни. І президент Зеленський, і різні депутати, і середнього рівні чиновники. Всі вставляють свої п’ять копійок.

На цьому фоні більш, ніж помітними є посередницькі рухи. США і Білорусь відновлюють добросусідські відносини. Легко зняли санкції і дозволили літати Belavia. В Україні в основному роблять вигляд, що до посередництво щодо війни в Україні ці процеси не мають стосунку. Наївно так вважати. Хіба чекати знову простоти і прямоти безпосередньо від Трампа, який назве Лукашенка хорошим посередником.

А потім одного дня в Україну повернеться білоруський шоколад, а за ним і білоруський дизель. Ото сміху буде. І хоч транзитом через США – немає значення.

Тому не варто буде смітись, якщо несподівано і Мінськ появиться як іще один переговорний майданчик. Поки що ж формально (обмін полоненими і тілами) переговори йдуть у Туреччині. Але згадайте як появилась Аляска )) Неочікувано. А сам Путін перед тим припускав, що може в ОАЕ пройде зустріч.

Іще міністр МЗС Росії Лавров прямо каже, що Росія і США обговорювали і обговорюють далі питання УПЦ (Української православної церкви під керівництвом митрополита Онуфрія) та статусу російської мови. І ці питання є предметом домовленостей

При цьому нічого особливого. Зеленський із початку літа в різних інтерв’ю давав зрозуміти, що питання УПЦ і російської мови – це фактично умова переговорів. В силу «єдиного марафону» і «єдиного інформаційного простору» ці два питання незаслужено залишаються у стороні.

Тому коли зараз патріарх Варфоломій із Константинопольського патріархату «біжить» на всіх парах у Вашингтон до Трампа – це ж не просто їде «полялякати». Я би сказав, що його викликали «на килим». Риторика Варфоломія щодо церковних питань суттєво змінилась із приходом Трампа.

А українські чиновники наввипередки строчать непідкупні статті у західних медіа про свободу віросповідання в Україні, де між рядками Трамп має прочитати «ми не ріжемо замки на храмах УПЦ, не б’ємо їх вірян, не закрили доступ до Києво-Печерської Лаври вже третій рік і т.д».

Це якщо хтось вважає, що переговори стосуються лише воєнних дій, зброї, НАТО, Запорізької АЕС і ГТС, то це занадто просто. Там якраз плюс-мінус все зрозуміло. А от «культурні» питання, ймовірно, можуть виявитися більш вагомими і складними.

Десь от така сучасна логіка переговорів. І тут, до речі, нарешті Усик офіційно систематично починає появлятися у рейтингу кандидатів у президенти. Поки у нього 4%. Офіційно. Ну не фанати боксу за нього будуть голосувати, хаха. У Зеленського у травні 2018 року було 8%. Але тоді і свободи було більше, страху було менше, не всі думки народ тримав при собі. Тому 4% у 2025 році – це може бути як хороших 20% у 2018 році.

Тому тренд торгівлі посередництвом між Україною і Росією триває. Трамп не жадібний. «Війни закінчує» він, але плодами будуть користуватися інші. Угорщина і Словаччина – також в тренді. Зеленський і Фіцо в Ужгороді не просто так бігли один одному назустріч. Фіцо відразу приїхав після Китаю і зустрічі з Путіним. Буквально «човникова дипломатія».

Одного ранку прокинемось – а війна вже завершилась. Як і почалася для більшості 24 лютого 2022 р. неочікувано. От тоді і почнеться найцікавіше як кажуть у голівудських фільмах.