2 вересня Пекіні під час зустрічі з Сі Путін хизується «безпрецедентними» відносинами їхніх країн – 10 вересня відбувається вторгнення російських ударних дронів на територію країни-члена НАТО.
Скільки же було прогнозів, що для нападу на
країну-член НАТО Росії знадобиться 2-3-4-5-7… років! Після фіксації 2 вересня у Пекіні на зустрічі
Путіна і Сі досягнення «безпрецедентних» відносин у цьому серіалі прогнозів вони
у чотири руки зробили монтаж. Тепер після демонстрації цієї прем’єри в ніч на
середу відповідь за журі на чолі з метром телевізійних шоу Трампом.
Стаття 4
Північноатлантичного договору передбачає, що держави-члени проводять спільні
консультації, коли, на їхню думку, існує загроза для територіальної цілісності,
політичної незалежності або безпеки будь-якої з країн-членів.
для консультацій відповідно до статті 4 після вторгнення російських дронів – це запрошення президентові Трампу
поговорити предметно. Про те, яку конкретно підтримку отримають країни НАТО вже
тут і зараз в обмін на згоду в червні з ультимативною вимогою президента США
збільшити оборонні витрати до 5% ВВП. Відмовками про чергове розчарування у
підступному Путінові, Дональду Трампу цього разу точно обмежитися не вдасться.
А ще ці консультації стануть чудовим приводом продемонструвати
президенту США практичні результати його необґрунтованої самовпевненості в
тому, що він а) визначає і б) контролює траєкторію наближення хазяїна Кремля до
завершення агресії. Й проти України, й проти Заходу в цілому.
Результати останніх трьох тижнів цього контролю дуже
яскраво демонструють, що наслідки практичних дій кремлівського завойовника
стають все більш нахабними. Поки в Білому дому гуляють Путіна по червоних
доріжках і у президентських лімузинах та безсило чекають місяцями виникнення у
Путіна нестерпного потягу до мирного врегулювання.
Зокрема, Трамп зумів проігнорувати без рішучої і термінової відповіді той
факт, що 21 серпня дві російські крилаті ракети
влучили в завод електроніки Flex Ltd
у Мукачево. Попри те, що це був прямий напад на американське підприємство, Трамп не
відповів.
Ця нерішучість переконала Росію 28 серпня завдати удару по будівлях Британської ради та ЄС у Києві, а також застосувати GPS-перешкоди проти літака
президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Коли ці провокації
отримали лише риторичну відповідь, Росія ще більше підвищила ставки, завдавши
удару рекордною кількістю дронів по Україні.
А заодно вперше з початку війни нанесла ракетний удар по будівлі українського уряду.
«Лідер вільного світу» й це проковтнув.
Не зустрівши опору, Росія пішла вперед ще далі. Вона спробувала перетнути
чергову червону лінію і скерувала два десятки ударних дронів на територію
країни-члена НАТО. Тут вже нападник отримав відповідь. Не від Трампа,
зрозуміло, а від поляків. Але польська реакція для Москви і Путіна – це
третєрядне питання. Оскільки Путін у його уяві веде війну не з Польщею (і, до
речі, не з Україною), а з США і НАТО. І путінське тестування реакції цих двох
ключових гравців лише розпочалося.
Себе Путін після чергових домовленостей з Сі Цзіньпінем
на початку цього місяця відчуває дуже впевнено. Судячи зі всього, там була
досягнута чергова угода про спільний «хрестовий похід» проти колективного
Заходу.
Судіть самі: 4 лютого 2022 року Сі та Путін у Пекіні оголошують
про «партнерство без обмежень» - 22 лютого Путін розпочинає повномасштабне
вторгнення у нашу країну. 2 вересня цього року там же під час зустрічі з Сі
Путін хизується «безпрецедентними» відносинами їхніх країн – 10 вересня
відбувається вторгнення російських ударних дронів на територію країни-члена
НАТО.
А тим часом скільки було прогнозів, що для такого кроку
Росії знадобиться 2-3-4-5-7… років. У цьому серіалі прогнозів Путін та Сі у
чотири руки зробили монтаж.
Тепер після демонстрації цієї прем’єри в ніч на
середу відповідь за журі на чолі з метром телевізійних шоу Трампом.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.