Пастка «Аляска» та як Трампу із неї вибратися

Післязавтра на Алясці американський лідер має реальний шанс нарешті перервати перелік вщент програних російському суперникові поєдинків.

Це не 100% гарантія. Але, як любить казати сам Трамп, необхідні для цього карти на руках у нього є. І питання якраз у тому, чи зможе він ними належним чином скористатися. Цього передбачити напевне вже не можна.

Завдання вийти переможцем у поєдинках з Путіним раніше було «не по зубах» Трампу. Всі без виключення особисті зустрічі-поєдинки з Путіним Трамп програвав. Чого варта їхня перша особиста зустріч у Гамбурзі влітку 2017-го, коли Путін запропонував провести спільне російсько-американське розслідування атак кремлівських хакерів на американські вибори. І Трамп дав на це згоду! Чим викликав обурення не тільки серед противників-демократів, а й у рідному для Трампа республіканському таборі. Внаслідок цього Трампу довелося відіграти назад. І заявити, що спільне розслідування неможливе.

А найбільш розгромну перемогу російському президенту вдалося здобути за рік після Гамбургу - на тому самому спарингу з Трампом у Гельсінкі. Коли світ облетіли фото кремлівського тріумфатора, який зверхньо задоволено посміхався своєму тріумфові поруч із розгубленим господарем Білого дому.

Причому останній навіть не відразу зрозумів глибину своєї невдачі. Й спочатку казав, що він гідно провів цей спаринг з Путіним. Лише після того, як йому компетентні люди у Білому дому пояснили, що насправді він повністю програв у Гельсінкі, Трамп усе зрозумів правильно і не на жарт розлютився.

Після чого наніс декілька ударів у відповідь опоненту  - підтримав схвалення «Кримської декларації» Помпео про невизнання російської окупації Криму, схвалив скасування ембарго по постачання летальної зброї нашій країні, після чого ЗСУ, зокрема, отримали «Джавеліни». А на саміті G20 наприкінці того ж 2018 року в Буенос-Айресі Трамп навіть не потиснув руку Путіну: лідери держав вишиковувалися для спільного фото, Володимир Путін першим піднявся на подіум, а Дональд Трамп просто пройшов повз нього. І відмовився від зустрічі з Путіним на цьому саміті.

Отже, у Трампа є тверде переконання, що з Путіним йому варто зустрічатися один на один. Так само буде і цього разу на Алясці. Це так само найбільш програшний формат для американського лідера, як це було в Гельсінкі чи Гамбурзі.  Трампа знову як казкового Антея відривають від опор на міць американських політичних інститутів.

Й перевага у класі та досвіді Путіна, який професійно і системно буде проводити проти Трампа на Алясці спецслужбістську операцію, зберігається.

Але цього разу Трама має щонайменше два сильних козиря на руках.

Перший  - це ефективність сильних економічних санкцій проти країн, які надають можливість Росії отримувати гроші на війну в Україні. Саме введення таких санкцій проти Індії й змусило Путіна перейти хоча б до обговорення умов припинення війни в Україні.

Хоча всі – й в тому числі Трамп – розуміють: у Путіна говорити  - не значить зробити. Тому й потрібно буде на нього тиснути надалі так же сильно. Й навіть сильніше. Тут у бізнесмена Трампа є широке поле для діяльності  - бо він знає справжній масштаб економічних проблем, з якими зіштовхнулась Росія.

Другий сильний козир – можливість у цьому тиску на Путіна діяти узгоджено і разом з Європою. Ефективність такого підходу, коли США і Європа розглядали можливість разом виступити у тиску на Росію була продемонстрована у травні цього року. Коли відразу після появи такої можливості Путін раптово запропонував прямі перемовини з Україною в Стамбулі.

Тобто, поява у практичні площині кожного із цих двох сильних козирі внеодмінно змушували Путіна відступати. І робити вигляд, що він готовий рухатися до деескалації ситуації в Україні. У Трампа на зустрічі з Путіним на Алясці є можливість ці сильні козирі поєднати разом.  І не повестися черговий n+1 раз на манівці Путіна, які той раз за разом демонструє як свою готовність припинити агресію в Україні.

Якщо американський президент зможе це зробити, то п’ятнична зустріч на Алясці стане першим кроком для ви будови конструкції вирішального  руйнівного тиску на Путіна. Тиску такої сили й тривалості, що кремлівський агресор змушений буде почати практичний рух до закінчення війни в Україні. А не розпочинати черговий раунд пустих розмов про цей рух.