До законопроекту Зеленського подали вже шість альтернатив. У чому суть антикорупційної суперечки?
До законопроекту Зеленського подали вже шість альтернатив. У чому суть антикорупційної суперечки?
За день до голосування в сесійній залі парламенту кількість альтернатив до законопроєкту президента Володимира Зеленського щодо реформування НАБУ та САП зросла до шести. Це свідчить про серйозні політичні розбіжності в підходах до антикорупційної системи. Та чи не приховує ця законодавча активність ще одну вісь боротьби — навколо Вищого антикорупційного суду?
Шість альтернатив за кілька днів
Як свідчить сайт Верховної Ради, альтернативні законопроєкти почали реєструвати одразу після появи президентської ініціативи №13533. Наразі подано шість варіантів:
№13533-1 і №13533-2 — авторства Олексія Гончаренка;
№13533-3 — від Юлії Тимошенко;
№13533-4 — від Дмитра Разумкова;
*№13533-5 — колективний проєкт на чолі з Іриною Геращенко (ЄС);
№13533-6 — ініціатива Інни Совсун та депутатів з фракції «Голос».
Також лишається законопроєкт №13531, який передбачає повернення повної незалежності НАБУ та САП, але його профільний комітет поки що ігнорує.
Що хоче Зеленський?
*Офіційно президент пропонує посилити незалежність антикорупційних органів і захистити їх від впливу Росії. У законопроєкті йдеться про:
скасування підпорядкування САП Генеральному прокурору;
обмеження впливу генпрокурора на роботу НАБУ;
інституційну незалежність САП;
спрощення процедури призначення прокурорів.
Однак саме Зеленський 22 липня підписав суперечливий закон, що фактично послаблює НАБУ та САП. Це рішення викликало масові акції протесту під гаслами «Ганьба» і «Вето на закон». А вже 24 липня президент представив нову ініціативу, яка нібито виправляє попереднє рішення.
Політичний розрахунок і реальність
Очікується, що голова парламенту Руслан Стефанчук 31 липня запропонує ухвалити президентський законопроєкт одразу за основу та в цілому, а також підтримати його як невідкладний. Попри певні коливання в середині фракції «Слуга Народу», керівництво партії пообіцяло голоси.
Але на тлі політичного торгу за САП і НАБУ, залишається незачепленою третя ланка антикорупційної тріади — Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Саме цей суд ухвалює вироки й арештовує підозрюваних. У контексті скандалів щодо суддівських рішень, зв’язків із депутатами та псевдоактивістами — запит на реформу ВАКС стає дедалі актуальнішим.
То чи потрібна реформа ще й ВАКС?
На тлі боротьби навколо НАБУ і САП питання про якість роботи ВАКС залишається в тіні. Проте саме цей суд:
ігнорує обвинувачення проти окремих фігурантів справ НАБУ;
відпускає підозрюваних під символічні застави;
має неоднозначну репутацію в адвокатських колах.
Якщо справжня мета — реальне очищення системи, а не лише імітація боротьби за західну підтримку, то реформа має бути комплексною. Без змін у ВАКС навіть найкращі ініціативи щодо НАБУ та САП можуть залишитись декоративними.
Голова ВАКС Віра Михайленко: утиски свободи слова та подвійні стандарти правосуддя
А ВАКС – недоторканий?
Попри гучні баталії навколо НАБУ і САП, уся антикорупційна система впирається у третю, не менш важливу ланку — Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Саме його роль у розгляді справ, винесенні вироків і застосуванні запобіжних заходів є вирішальною. Але про реформу ВАКС — мовчать.
Що не так із ВАКС?
Сумнівні рішення — суд неодноразово відпускав підозрюваних у корупції під мінімальні застави або взагалі без запобіжного заходу, навіть у резонансних справах.
Конфлікти інтересів — окремі судді мають або мали тісні зв’язки з політичними групами, правозахисними організаціями, що «моніторять» НАБУ, але одночасно адвокати цих організацій беруть участь у справах.
Падіння довіри — навіть серед прихильників антикорупційної реформи зростає критика суду як інституції, що не виправдала очікувань західних партнерів.
Чому ВАКС не чіпають?
Є кілька причин:
Міжнародний щит — ВАКС був створений під тиском міжнародних партнерів і за їхньої участі, тому його критика сприймається як «атака на Захід».
Політична зручність — контроль над судом або домовленості з окремими суддями вигідні і владі, і опозиції.
Інституційна закритість — ВАКС — одна з найменш прозорих структур із точки зору публічного звітування про результати.
Вибіркове правосуддя з боку НАБУ, САП та ВАКС — як метод тиску на чесний бізнес
У цій зв’язці НАБУ, САП і ВАКС дедалі частіше фігурують як інструмент вибіркового тиску — насамперед проти забудовників, які працюють легально, сплачують податки й відмовляються платити «відкати» чи домовлятися з представниками псевдоактивістського середовища. Такі компанії стають мішенню показових розслідувань, фабрикування проваджень, гучних затримань із подальшим розвалом справ у суді. Поки реальних корупціонерів із політичним дахом обходять стороною, на чесних забудовників спускають тиск через САП, за участі «ручних» детективів НАБУ та вибірково активних суддів ВАКС, які без об’єктивних підстав обирають жорсткі запобіжні заходи або арешти майна, блокуючи бізнес. Це вже не боротьба з корупцією, а репресивний механізм проти незалежного бізнесу, який не входить у «систему».
1. Офіс Президента (ОП)
Координація кадрових рішень: неформальний вплив на призначення в НАБУ, САП (через комісії, співбесіди, «вкидання» кандидатур).
Комунікація з ВАКС через адвокатські кола: не публічна, але опосередкована.
2. НАБУ
Формально незалежне, але:
новий директор Семен Кривонос — виходець із системи, наближений до людей з ОП (зокрема Олег Татаров фігурував у чутках про його підтримку).
уникає конфліктів із «зручними» забудовниками, компаніями з орбіти Банкової.
3. САП
Після звільнення Келлі (у 2021) — керівництво частково переорієнтоване на політичну лояльність.
Частина прокурорів координується із певними групами «антикорупційних активістів».
4. ВАКС
Судді часто ухвалюють м’які рішення щодо фігурантів, пов’язаних із групами впливу.
Деякі судді (за даними журналістських розслідувань) мають зв’язки із грантовими структурами або з адвокатами, що одночасно просувають своїх клієнтів через «антикорупційний піар».
5. Псевдоактивісти / грантові «монітори»
Публічно «моніторять» роботу НАБУ/САП/ВАКС, але:
лобіюють інтереси конкретних політико-олігархічних груп;
часто з’являються як свідки, експерти, адвокати у справах;
через свої медіаплатформи впливають на громадську думку.
Коментарі експертів про незалежність ВАКС
Роман Маселко, член ВРП (цитата з 2024 року):
«Справжня незалежність суду — це не лише відсутність впливу ОП, а й здатність виносити непопулярні рішення. У ВАКС, на жаль, є вибірковість: щодо одних — жорстко, щодо інших — м’яко або взагалі ніяк».
Олександра Матвійчук, правозахисниця:
«Коли суд стає частиною політичного процесу — це вже не правосуддя. Ми бачимо ситуації, коли ВАКС відверто зливає резонансні справи, і це питання не тільки до суддів, а й до тих, хто їх покриває».
Анонімний адвокат із досвідом у справах ВАКС:
«Деякі судді ВАКС мають чіткі канали комунікації з адвокатськими об’єднаннями, наближеними до Банкової. У справах проти “своїх” — усе йде дуже м’яко. У справах проти опозиційних або незалежних бізнесів — навпаки, миттєві рішення».
Звіти GRECO і Transparency International (2023):
вказують на низький рівень результативності ВАКС (кількість вироків невелика, більшість — умовні);
відсутність сталого механізму громадського нагляду за суддями;
закритість дисциплінарних процедур.
Комплексна реформа, а не косметичні правки
Якщо суспільство справді хоче дієвої антикорупційної системи, то переглядати слід не лише закони про НАБУ та САП, а й механізми роботи ВАКС. Інакше навіть найідеальніше розслідування завершиться фразою: «суд не побачив складу злочину».
Головний Редактор «УкрПрес» Олексій Платонов
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.