Корупція в державних підприємствах: чому корпоративне управління не працює

Тема боротьби з корупцією є надзвичайно важливою в контексті євроінтеграції України

Проблеми, які ми сьогодні спостерігаємо в держкомпаніях— не виняток, а радше наслідок провального реформування всієї системи державного управління підприємствами. Ще на початку 1990-х Україна, як і інші пострадянські країни, отримала рекомендацію від міжнародних партнерів — якнайшвидше провести приватизацію. І хоча дослідження показують, що приватизовані підприємства зазвичай ефективніші, в Україні ця реформа була реалізована поспіхом і непрозоро, що підірвало довіру до самої ідеї приватизації.

На відміну від чи Словаччини, які ще в 1990-х дозволили ринкові механізми банкрутств — навіть державних підприємств — Україна обрала шлях політичного втручання. У Польщі влада водночас інвестувала в програми перекваліфікації та соціальної підтримки для працівників, які втратили роботу через закриття неефективних підприємств. Подібний підхід дозволив швидше очистити економіку від «мертвих» активів і стимулювати розвиток конкурентного приватного сектору.

В Україні ж держава роками дотувала збиткові підприємства — як державні, так і ті, що вже були формально приватизовані. Це підтримувалося через пільгові кредити, преференції, спеціальні режими оподаткування та політичне «кришування». Така модель не лише гальмувала економічний розвиток, а й створювала ідеальне середовище для корупції, політичної ренти та маніпуляцій із державною власністю.

Коли стартували реформи: корпоративне управління після 2014-го

Після Революції гідності і початку війни в 2014 році Україна опинилася під сильним тиском міжнародних партнерів — МВФ, Світового банку, ЄС — які вимагали не просто приватизації, а запровадження стандартів належного корпоративного управління. З того моменту розпочався процес корпоратизації ключових державних активів — із поступовим впровадженням незалежних наглядових рад, аудитів, KPI для керівництва.

Було прийнято низку законів, спрямованих на відокремлення політичного впливу від управлінських рішень. Одним із кроків став закон № 5593-д, підписаний у 2024 році. Він передбачає чітку політику державної власності, підвищення ролі наглядових рад, посилення прозорості та впровадження механізмів внутрішнього контролю.

Проте більшість проблем залишилася не в законодавстві, а в практичному впровадженні. Навіть на тлі позитивних рішень — реальний вплив старих еліт і груп інтересів залишився надзвичайно сильним.

Джерело: Економічна правда

Україна має успішні приклади державно-приватного партнерства (ДПП) — концесія портів Ольвія та Херсон, які були передані приватним інвесторам на конкурентних умовах. Завдяки цьому державна інфраструктура залучила нові кошти, а ризики управління передалися ефективному оператору.

У всіх цих кейсах ключем до успіху стала саме реальна незалежність керівництва, а не формальне дотримання процедур.

Куди пішли 20 мільярдів: хто забрав гроші на захист об’єктів «Укргідроенерго»

На четвертий рік війни «Укргідроенерго» остаточно перетворилася на дуже зручну «дійну корову». Прикриваючись безпекою, керівництво раздало мільярди гривень абсолютно «лівим» компаніям, які не мають жодного досвіду в будівництві подібних об’єктів. Наразі лише по одній з них відкрито 42 кримінальних проваджень.

28 травня стало відомо, що Ігор Сирота залишив посаду гендиректора «Укргідроенерго» після 15 років роботи. Заяву про звільнення він написав сам. Тим не менше, як зазначалося раніше, Сирота та його найближче коло соратників досі зберігають цілковитий контроль над «Укргідрноенерго». І це попри те, що питань до Сироти у правоохоронних органів має виникнути чимало.

За підрахунками ЗМІ, починаючи з 2022 року «Укргідроенерго» витратило на замовлення робіт з протидронового захисту та відновлення пошкоджених ГЕС 19,83 млрд грн. І більшість угод укладалися без торгів, а також з прихованим від громадськості кошторисом. 

Власне, є кілька компаній, яким «відсипали» кілька мільярдів абсолютно без жодних вагомих причин. І якщо в попередньому розслідуванні фігурували закордонні компанії-«пустушки», то цього разу розповімо про вітчизняні фірми, які роками паразитували на «Укргідроенерго».

«Чепчики», мільярди і прочистка труб в дитсадку

Житомирська ПП «Елітбуд-1», яка минулого року отримала підряд щодо будівництва захисту Дністровської ГАЕС вартістю 4,19 млрд грн – яскравий цьому приклад. Засновниками фірми є Василь Бойко і Денис Болейко. Останній пов’язаний із братами Черпіцькими, яких називали лідерами угрупування «Чепчики» - відомим на Житомирщині та за її межами. 

Раніше фірма отримувала відносно невеликі підряди. «Укргідроенерго» за вісім років існування «Прозорро» «Елітбуд-1» віддав тендери на 659 млн грн. А так на рахунку фірми з Житомирщини були здебільшого ремонти лікарень та шкіл в рідній області. В принципі, такі «копійчані» тендери, взагалі-то, і  залишаються базисом для компанії.

До речі, кілька прикладів з останніх тендерів, які виграла ця компанія. Так, 3 червня Березівська сільська рада в Житомирській області замовила у цієї фірми послуги бульдозера на 53300 грн, ця ж сільрада 28 травня замовила аналогічні послуги на 72000 грн. А в грудні минулого року один з житомирських дитсадків попросив «Елітбуд» прочистити водостічні труби на «аж» 7 тисяч гривень.

Якщо говорити за минулий рік, то серед виграних тендерів на ремонтно-будівельні роботи ПП «Елітбуд 1», дорожчих за 2 мільйони були підряди на: реконструкцію частини радіологічного відділення обласного онкодиспансеру за 2,3 мільйона; реконструкцію частини радіологічного відділення обласного онкодиспансеру (коригування) за 3,9 мільйона; реконструкція приміщень 4-го поверху будівлі обласного онкодиспансеру за 4,6 мільйона.

До речі, ця фірма мала проводити капітальний ремонт і реставрацію з термосанацією будівлі «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», проте замовник на початку 2025 року розірвав договір в односторонньому порядку через відсутність у замовника необхідного пакету документів для початку будівельних робіт.

«Елітбуд 1» періодично потрапляє у різноманітні скандали. У базі YouControl нараховується принаймні 8 кримінальних справ, в яких фігурувала ця фірма. Лише одна показова історія: Закарпатська митниця ДФС у вересні 2018 року укладає угоду з ПП «Елітбуд-1» Дениса Болейка на реконструкцію пункту пропуску «Ужгород» вартістю 79,6 млн грн. З отриманих 32,4 млн грн, за перевіркою правоохоронців, третину, на близько 10 млн, «Елітбуд-1» не виконав і, як свідчить ухвала суду, змовився з митниками для заволодіння бюджетними коштами. Тут же серед переможців знаходимо ТОВ «Поліська логістична компанія», керівником та власником якої був молодший брат Дениса Болейка – Дмитро. Саме їй Закарпатська митниця довірила дороблювали стик доріг на пункті пропуску «Ужгород», розпочатий фірмою старшого брата. У листопаді 2019 року без тендеру та відкритих торгів митники підписали пряму угоду на 1 млн 376 тис. грн.

Зауважимо, що Денис Болейко був помічником народних депутатів Сергія Пашинського у 5 скликанні та згаданого вище Олега Чепіцького у 6 скликанні. А брат Дмитро у 2006-2007 роках разом із дружиною Олександра Черпіцького Іриною входив до складу власників ПП «Терра», а у 2007 р. – ПП «Роджер». Окрім того, Болейко з 2007 року і до її ліквідації у 2012 р. був директором ще однієї фірми Ірини Черпіцької – ТОВ «Альцес». Коротше, абсолютно очевидним є зв’язок Болейків і Черпіцьких. Виникають неприємні здогадки і щодо природи успіху в тендері: про вплив Олега Черпіцького, який за часів Януковича навіть був заступником міністра оборони, розповідають легенди.

Матеріали, які постачає для «Укргідрноенерго» ця компанія значно дорожчі за ринкові. Хоча всі матеріали вони добувають або купують у Житомирській області, і собівартість у них має бути значно меншою

Компанія-рекордсмен: 42 кримінальні справи на чолі з екснардепом-шахраєм

Ще один потужний переможець поза конкурсом – ТОВ «СК «Адамант». На початку січня стало відомо, що «Укргідроенерго» уклала договір із ТОВ «СК «Адамант» на будівництво захисної споруди для Дніпровської ГЕС вартістю 4,36 мільярда гривень. Угоду підписали без проведення відкритих торгів, а фінансові деталі контракту були приховані — посилаючись на воєнний стан.

Цей вибір викликає серйозні питання. ТОВ «СК «Адамант» має вкрай скандальну репутацію. Раніше компанія входила до складу корпорації «Укрбуд» екснардепа Максима Микитася, якого неодноразово звинувачували у махінаціях з грошима та нерухомістю. І є підозра, що ця компанія досі належить Микитасю, а також пов’язана зі «смотрящим» за Києвом від родини Черновецьких Денисом Комарницьким, який не так давно втік з України. Утім, справа його живе досі.

До укладання контракту з «Укргідроенерго» компанія не мала жодного досвіду у проєктах такого масштабу. Найбільший з її попередніх тендерів — реконструкція сміттєзвалища в Підгірцях на 326 млн грн, яка не вирішила проблеми полігону. Інші проєкти — переважно незавершені або відмічені порушеннями.

За даними YouControl, «Адамант» фігурує у щонайменше 42 кримінальних судових провадженнях, зокрема — щодо шахрайства, податкових схем і фіктивних операцій. Одна з таких справ у Вінницькій області стосувалась використання фіктивних підприємств для формування податкового кредиту.

Попри все це, компанія отримала мільярдний контракт без конкуренції. Чому керівництво «Укргідроенерго», зокрема Ігор Сирота, ухвалило таке рішення — незрозуміло. І після звільнення останнього, цілком логічно було б дослідити мотивацію Ігоря Григоровича. Але щось поки ніхто з правоохоронців не хоче цим займатися.

Як же без олігархів?

Упродовж багатьох років компанія «Укрсталь Конструкція» та ТОВ «Глобал Солюшнс» теж стали типовим прикладом того, як одні й ті самі гравці стабільно освоюють сотні мільйонів гривень бюджетних коштів через тендери «Укргідроенерго».

Ще у 2021 році «Укрсталь Конструкція» виграла тендер на ремонт гідроагрегатів Кременчуцької ГЕС на 100,3 млн грн, а у 2023-2024 роках взяла підряди на встановлення протидронового захисту на Кременчуцькій ГЕС, Київській ГЕС та ГАЕС на загальну суму понад 1,1 млрд грн. Ці замовлення передавалися компанії без відкритих торгів, із закритими кошторисами, що унеможливлює контроль громадськості та експертів за справжньою вартістю таких проєктів. «Укрсталь Конструкція» належить відомому олігарху Віталію Гайдуку, колишньому співвласнику корпорації ІСД, і роками зберігає доступ до проєктів на гідроелектростанціях, забезпечуючи собі стабільні державні гроші.

ТОВ «Глобал Солюшнс» з’явилось на ринку у 2021 році, а перший підряд від «Укргідроенерго» отримало вже наприкінці 2024 року. Тоді компанія виконала роботи за 2 млн грн по Середньодніпровській ГЕС. А от другий тендер приніс фірмі вже 394 млн грн. Можна констатувати, що ця компанія теж є з якихось невідомих причин дуже зручною для керівництва «Укргідрроенерго».

Директором «Глобал Солюшнс» є Юрій Руссу, людина із досить дивним політичним минулим: бул помічником Степана Хмари, балотувався від «Опоблоку», очолював «УДАР» у Черкаській області, а також працював у Держекоінспекції та Київській міській адміністрації. Співзасновниця Катерина Кудренко пов’язана із проєктами, що мали великі замовлення від столичного КП «ГІОЦ», який контролювався зятем лідера ОПЗЖ Юрія Бойка Сергієм Горовим. Таким чином, попри короткий строк існування, «Глобал Солюшнс» швидко стала частиною «великої гри» на багатомільйонних державних контрактах.

Усі ці компанії роками непогано живуть на державних підрядах «Укргідроенерго», використовуючи схеми безконкурентних торгів, закритих кошторисів та зв’язків у політичних колах для освоєння сотень мільйонів гривень. Цей механізм став хронічною проблемою для державної енергетики, блокуючи доступ до ринку для інших компаній і створюючи закриту екосистему «своїх» гравців, які перетворили державні кошти на власний стабільний дохід.

Нові обличчя — стара схема? Чи зламають кадрові зміни корупційне коло в «Укргідроенерго»

Виникає закономірне питання: чи «забудуть і пробачать» 20 мільярдів гривень, які за останні кілька років пішли в пісок разом з «липовими» фірмами? Чи вся «чудова» робота Сироти просто забудеться і не буде жодних наслідків? Особливо це цікаво в контексті нових призначень у Кабміні, приходу нових обличь в систему виконавчої влади. Чи звернуть увагу профільні контролюючі органи на факти відвертої корупції, яких було чимало знайдено журналістами-розслідувачами? І нарешті – чи відбудеться якісна зміна керівництва «Укргідроенерго», яке перекреслить давню традицію розкрадання коштів в цій ключовій для держави енергокомпанії?

Або ж кадрові зміни матимуть на меті банально відвести увагу від старої корупційної системи в УГЕ, а ми просто побачимо «фунтів», які і надалі прикриватимуть «розпил» тендерних мільярдів.

Висновки: фасад чи зміна?

Попри позитивні кроки у нормативному полі, ключова проблема — саботаж реформ на рівні практики. Кейс «Укргідроенерго» демонструє: навіть формальна корпоратизація і зміна вивіски не змінюють суті, якщо залишаються ті ж самі люди, схеми і безкарність.

Однак 2024 року Україна зробила ще одну спробу системно оновити правила гри. Президент підписав Закон № 5593-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером яких є держава». Цей документ передбачає створення чіткої політики державної власності, запровадження реальних механізмів внутрішнього контролю, підвищення ролі наглядових рад і відокремлення політичного впливу від управлінських рішень.

Закон і наближає Україну до стандартів прозорості, які діють у цивілізованих економіках. Але навіть найкраща нормативна база не працюватиме, якщо залишиться лише на папері.

Новий закон створює потенціал — але лише за умови незалежного впровадження, системної оцінки ефективності, гарантії невтручання політичних інтересів та роботи антикорупційних органів.

P.S.

Тема боротьби з корупцією є надзвичайно важливою в контексті євроінтеграції України, взаємодії з США та збереження довіри з боку західних партнерів. Це я бачу на власному досвіді — у численних розмовах із представниками політичного істеблішменту. Саме тому ми плануємо присвятити наступні публікації подальшому аналізу цієї теми — як у контексті внутрішніх змін, так і міжнародної динаміки, включаючи роль США, фінансову підтримку, кадрові ротації, зокрема і зміну посла України у Вашингтоні.

Продовжуємо уважно стежити за розвитком ситуації — і маємо ще багато інформації, якою поділимося зовсім скоро.