Війна триває. А влада — у відпустці

На фронті — важко. Ситуація критична, і військові щодня б’ють на сполох: бракує зброї, бракує рішень, бракує відповідальності. Але в тилу ніби інша війна — за спокій, відпустки і щедрі бюджети на асфа

На фронті — важко. Ситуація критична, і військові щодня б’ють на сполох: бракує зброї, бракує рішень, бракує відповідальності. Але в тилу ніби інша війна — за спокій, відпустки і щедрі бюджети на асфальт, демонтують раритетні гармати, спилюють дерева у містах і тд...

Тим часом дебіторська заборгованість по постачанню зброї перевищила 240 мільярдів гривень. Це значить, що гроші вже давно пішли — але зброя на фронт так і не надійшла. І не надійде вчасно. Солдати — без необхідного. А замість відповідальності — тиша, кругова порука або навіть спроби зняти будь-яке покарання за зірвані контракти.

Міністерство оборони та АОЗ (Агентство з оборонних закупівель) лишаються зонами максимальної турбулентності. Скандали — є. Висновків — немає. Попри розголос, відставок не видно, рішень — ще менше. Але саме там, на стику рішень, контрактів і зброї — зараз точка виживання держави.

Парламент у вигнанні… на відпочинку

Верховна Рада, попри весь трагізм моменту, — у тритижневій відпустці. Депутати монобільшості та їхні союзники — масово за кордоном. Дійшло до того, що не змогли навіть зібрати кворум для зміни уряду, яку планували на 7–8 липня.

Не те що тема забезпечення армії — тема фізичного захисту українських міст їх майже не цікавить. Цікавить літо. Цікавлять шенгенські береги. Бо й урядовці — не тут. І, схоже, не тут і зосереджені.

Фортифікації? Приціли? Ні, трамвайні колії

Замість модернізації мобільних вогневих груп, які потребують бодай лазерних прицілів і дронів, у столиці перекладають трамвайні колії та асфальт на Богатирській. За мільярди.

Фортифікацій на півдні не вистачає. Авіація агресора безкарно б’є по тилових містах. У прифронтових зонах — панує невизначеність. Але в Києві — новий шар асфальту. І, вочевидь, відкатів.

Втома, яка стала політикою

Влада виснажена? Можливо. Але країна — ще більше. І це не про політичну боротьбу. Це про безпеку, яка перестала бути пріоритетом. Це парламент, який себе вичерпав. Це уряд, якого ніби й немає. Це тил, який не мобілізується.

Восени ситуація стане ще складнішою. Путін може оголосити загальну мобілізацію. Союзницька підтримка — під питанням. І ключові відповіді ми отримаємо восени.

Але є те, що можна і потрібно зробити вже сьогодні:

• Забезпечити армію згідно із замовленнями.
• Притягти до відповідальності за зірвані поставки.
• Припинити цинічне асфальтування замість фортифікацій.

Бо війна — не вийшла у відпустку. І не вийде, нажаль…

Олексій Воронцов/Платонов