Знайомтеся - Новий Світовий Порядок

«Серія переговорів США та НАТО з Росією цього тижня засвідчила: РФ не збирається відступатися від своєї вимоги про оформлення нового розподілу сфер впливу у світі між нею, США та Китаєм.

Іншими словами, наразі саме Росія є головним драйвером прискорення процесу скорішого документального оформлення ареалів контролю трьох передбачених Орвеллом наддержав-велетнів.

Просто зараз у нашій реальності матеріалізуються - трохи в іншій конфігурації ніж намальовано у «1984» - Океанія (США, Великобританія та їхні союзники по НАТО), Євразія (Росія та її сателіти на пострадянському просторі з ОДКБ) та Остазія (Китай із підконтрольними територіями)».

Це було написано не цього тижня, а за місяць до початку повномасштабної агресії РФ – у січні 2022-го.

Події, які розпочались через місяць, 24 лютого, процес поділу світу на три ареали контролю певним чином переформатували. Й відтермінували оформлення сфер впливу трьох мега-центрів світової геополітики.

Оскільки під проводом президента США Байдена та за підтримки всього колективного Заходу відбулася грандіозна спроба відстояти існуючий після 1945 року світовий порядок, заснований на універсальних правилах. І захистити його від атак держав-ревізіоністів з «Осі руйнування» (Росія – Китай – Іран – Північна Корея) цього світового порядку.

З поверненням у Білий дім Дональда Трампа в січні цього року в цій боротьбі була поставлена крапка. І за безпосередньою участю Трампа процес розподілу світу на сфери впливи пішов дуже швидко.

З іншого боку, коли я у січні 2022-го констатував, що «Україна залишається на розломі між «Океанією» та «Євразією» (тобто, між США з європейськими союзниками по цей бік Атлантики та Росією), тоді складно було дещо передбачити. А саме  - що мине лише три роки і на цій лінії розлому опиниться не лише наша країна, а вся Європа - на той момент невід’ємна складова потужного євроатлантичного моноліту.

Але внаслідок зростання рівня імперських амбіцій Путіна й мілітаризації Росії за 3,5 роки повномасштабної війни проти нашої країни, одночасно з «гарячою» війною проти України РФ веде й «гібридну» війну проти Європи. Тому європейці у практичній площині розпочали підготовку до російського нападу на Європу найближчими роками.

Друга річ, яку на початку 2022-го року неможливо було передбачити: що в умовах постійного розростання рівня загроз європейським країнам з боку агресивної Росії їхній гарант безпеки з 80-річним стажем  США проголошують своїм головним пріоритетом протистояння Китаю. Та закликають європейців самим сконцентруватися на протидії Росії в Україні і на приборканні апетитів Москви щодо самої Європи.

Отже, на сьогодні вже можна говорити про в цілому сформовані правила гри «но-новому». Правила цієї гри пишуть виключно для себе три «королі» нового світу - Дональд Трамп, Сі Цзіньпінь та Володимир Путін. А всім іншим вони залишають лише можливість підлаштовуватися під одного із них. (Про різні шляхи, якими ці троє лідерів розширюють свої сфери впливу – і одному із наступних матеріалів).

 Якщо зрозуміти те, що «лідер вільного світу» Трамп і «автократи» Сі та Путін саме таким чином дивляться на розподіл ролей у світовій геополітиці, стає зрозумілим, зокрема, ставлення Трампа до Путіна. А саме: Трамп ставиться до Путіна як до партнера у розподілі сфер впливу в світі. Й не готовий сприяти покаранню лідера країни-агресора на підставі порушення Путіним дій універсальних та обов’язкових для всіх правил міжнародного права. Універсальність та обов’язковість яких для себе сам Трамп не визнає.

В результаті доля України як надзвичайно важливої спірної території на розломі між сферами впливу «Океанії» та «Євразії» продовжує залишатися «підвішеною». Оскільки жодна із сторін поки що немає вирішального впливу на визначення ключового питання – до чиєї сфери впливу відійде в кінцевому підсумку Україна.

На жаль, навіть після 11 років російської агресії проти нашої країни, Україна не стала на практиці невід’ємної частиною західного світу. Із відповідними гарантіями безпеки.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що в «Океанії» після 80 років трансатлантичної єдності стався трамп-атлантичний розрив. Її найбільша потуга – США – переорієнтується на протистояння головним чином «Остазії»-Китаю. А Європа відчайдушно шукає своє місце у розкладах Нового Світового Порядку. Та наразі бути повноцінним суб’єктом, який здатний грати на рівних з іншими центрами впливу (США, Китай, Росія) й перемагати у конкуренції з ними поки що неготова.

Але поява Європи як четвертого самостійного великого суб’єкта вже вносить новизну у схему з трьома гігантськими частинами Нового Світу, яку передбачив Орвелл. Більш того, Європа за умови швидкого дорослішання здатна буде суттєво вплинути на правила гри у цьому «дивному новому світі».

Й зможе допомогти нашій країні закінчити, нарешті, довгий період життя на розломі двох гігантських сфер впливу. Зробивши Україну невід’ємною та дуже важливою частиною себе. Як четвертого, європейського, мега-центру впливу нового світу. До якого ми й так органічно належимо. Й зараз як ніколи близькі до того, щоб зайняти там належне значне та впливове місце.

# Новий Світовий Порядок