Найкраща відповідь на спроби Росії знищити українську ідентичність — це зробити все можливе для того, щоб Україна не лише вижила, а й процвітала як незалежна, європейська держава.
Упродовж останніх місяців зусилля США та інших західних партнерів, спрямовані на започаткування мирного процесу між Росією та Україною, здебільшого зосереджені на потенційних територіальних поступках з боку України. Проте за лаштунками дипломатичних перемовин, де кресляться лінії на мапах, фактично ігнорується доля мільйонів українців, які наразі змушені жити під російською окупацією.
На окупованих територіях Росія веде цілеспрямовану політику знищення української державності та національної ідентичності, водночас встановлюючи режим терору проти мирного населення. Якщо міжнародна спільнота не дасть рішучої відповіді на ці дії, це створить небезпечний прецедент — виправдання насильства проти цивільних і перетворення національної ідентичності на інструмент війни в інших конфліктних регіонах світу.
З перших днів повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року було зрозуміло, що Росія має намір залишитися на окупованих територіях надовго. Її війська прибували зі списками місцевих лідерів — обраних посадовців, журналістів, активістів, священнослужителів, ветеранів. Тих, хто не погоджувався на співпрацю, затримували — багатьох із них досі утримують у російських тюрмах і таборах.
Згідно з міжнародним розслідуванням, ініційованим французькою організацією Forbidden Stories у співпраці з 13 медіа (включно з The Guardian, The Washington Post і Le Monde), затримані українці зазнають систематичних тортур і жорстокого поводження. ООН дійшла висновку, що масштаб і системність таких зникнень дозволяє кваліфікувати їх як злочини проти людяності.
Тим, хто залишився жити під російською окупацією, нав’язується повна русифікація — від мови, освіти й медіа до релігії. Населені пункти отримують нові, "російські" назви, а шкільні програми переписані згідно з імперськими наративами Кремля. Батьків, які намагаються убезпечити своїх дітей від пропаганди, залякують позбавленням батьківських прав.
Зростає тиск на мешканців окупованих територій із вимогою прийняти російське громадянство. Ті, хто відмовляється, втрачають доступ до медичних послуг, права на майно, можливість вести бізнес і користуватись банківськими рахунками. У березні 2025 року Кремль заявив, що вже видано близько 3,5 мільйонів паспортів. А згідно з указом Путіна, до вересня 2025 року українці в окупації зобов’язані отримати російське громадянство, інакше їх можуть депортувати з власного дому.
Також окупаційна влада проводить релігійні репресії — всі християнські конфесії, окрім РПЦ, зазнають утисків. За даними МЗС України, за три роки росіяни вбили десятки українських священнослужителів і знищили сотні церков.
Інформацію про ситуацію на окупованих територіях ретельно фільтрують: незалежні медіа повністю заборонені, натомість діють лише кремлівські канали. Журналісти — серед перших жертв арештів, тортур та знущань. Яскравий приклад — журналістка Вікторія Рощина, яка неодноразово висвітлювала ситуацію на окупованих землях. Улітку 2023 року її захопили росіяни. Після року в полоні вона загинула. Її тіло, повернене Україні у 2025 році, мало сліди тортур.
Звільнити всі окуповані регіони наразі, можливо, не є реалістичною військовою метою. Але ігнорування масових злочинів Росії на цих територіях — це злочин мовчання, який підриває цінності європейської безпеки та міжнародного права.
Усі мирні переговори повинні враховувати права українців, які залишаються в окупації, а також тих, хто утримується в російських в’язницях. Потрібне посилення санкцій, підтримка українського громадянського суспільства та інвестиції в документування воєнних злочинів.
Найкраща відповідь на спроби Росії знищити українську ідентичність — це зробити все можливе для того, щоб Україна не лише вижила, а й процвітала як незалежна, європейська держава.
Написано спеціально для Atlantic Council: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/russia-is-extinguishing-all-traces-of-ukrainian-identity-in-occupied-ukraine/
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.