Україна заслуговує на прозору фіскальну політику, де податки сплачують усі

Україна заслуговує на систему, в якій державу підтримують ті, хто має змогу це робити найбільше. Не навпаки.

Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив ще два спеціальні інвестиційні договори в межах програми підтримки інвестпроєктів зі значними інвестиціями. Йдеться про масштабне будівництво гірськолижних курортів «Славскі» та «Рожанка Парк» на Львівщині із загальним обсягом інвестицій у 140 млн євро. Очікуване фіскальне надходження — понад 7 млрд грн до 2039 року. Ініціатива виглядає обнадійливо: розвиток туристичної інфраструктури, нові робочі місця, залучення капіталу.

Однак за гарними презентаціями варто подивитись уважніше — хто саме отримує державну підтримку й на яких умовах. У цьому випадку мова про компанії ТОВ «Славскі» та ТОВ «Рожанка Парк», бенефіціарами яких є учасники Універсальної інвестиційної групи, тісно пов’язаної з групою OKKO. Це та сама бізнес-структура, яка роками фігурує в медіа, звітах контролюючих органів і розслідуваннях як приклад масштабної податкової оптимізації.

Як держава підтримує — і кого?

Питання не в самих курортах і не в інвестиціях як таких. Питання — у вибірковості. Чому компанії, які мають складну й часто непрозору структуру власності, залучають офшори, мінімізують прибуток і роками перебувають у зоні ризику для фіскальних органів, отримують преференції від держави?

Це особливо гостро виглядає на тлі податкової політики, яку водночас уряд веде стосовно малого бізнесу та громадян. У 2025 році декларується повернення до довоєнного рівня оподаткування. Але кого це зачіпає в першу чергу? Самозайнятих, ФОПів, працівників бюджетної сфери. Саме на них лягає головне навантаження з наповнення бюджету.

Податковий тягар: хто платить, а хто — ні

Згідно з офіційними даними, саме громадяни забезпечили майже 48% доходів держбюджету у першому півріччі 2024 року. Бізнес — менш ніж 17%. У січні 2025 року зібрали 123,1 млрд грн: 36,6 млрд — ПДВ, 23,8 млрд — ПДФО і військовий збір. Податок на прибуток підприємств дав лише 2,3 млрд грн. Це — 1,8% загальних надходжень. Великі компанії з десятками мільярдів обороту — і лише сотні мільйонів податку.

Гральний бізнес, з яким так довго боролися, сплатив у 2024 році 16 млрд грн — на 70% більше, ніж роком раніше. Це приклад того, як чітке регулювання й цифрова звітність можуть давати результат. Але в паливному секторі, агро, логістиці — ті самі компанії, що отримують найбільше від держави, часто найменше віддають їй у вигляді податків.

OKKO — це понад 400 заправок, тисячі працівників, стратегічний гравець на паливному ринку. Публічно — успішна українська компанія, що вистояла у війні. Приватно — ситуація складна. Польське видання повідомляє про ухилення від оподаткування через GNG Retail і потенційні зловживання під час імпорту сільгоспхімії та пального. Згадки про схеми OKKO можна знайти в документах ДФС, Рахункової палати та численних медіарозслідуваннях.

Власне, це не поодинокий випадок. Проблема системна: великі гравці в Україні часто залишаються недоторканими — податкова майже не перевіряє їх або «не помічає» очевидного.

Повертаючись до проєктів «Славскі» та «Рожанка Парк», не йдеться про саботаж інвестицій. Йдеться про принцип: державна підтримка має надаватися виключно тим компаніям, які довели свою добросовісність. Публічну, фіскальну, юридичну. Якщо цього немає — жодні курорти не виправдовують втрат довіри громадян.

Звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля

Шановний пане Прем’єр-міністре,

Ми закликаємо Вас:

1.    Провести незалежний аудит державної підтримки, яка надається приватним компаніям, зокрема тим, що пов’язані з офшорними структурами.

2.    Зобов’язати реципієнтів спецінвестдоговорів оприлюднити структури власності, країни реєстрації та бенефіціарів.

3.    Запровадити публічні критерії доброчесності компаній, які претендують на державну допомогу.

4.    Ініціювати зміни до законодавства, що унеможливлять фінансування сумнівних компаній із держбюджету або під гарантії держави.

Фіскальна справедливість — не абстрактна категорія. Вона вимірюється щомісячними податковими відрахуваннями працівників, звітами ФОПів, кожною гривнею, яку платить (або не платить) бізнес.

Україна заслуговує на систему, в якій державу підтримують ті, хто має змогу це робити найбільше. Не навпаки.