Як великі компанії грають у свою податкову гру

Україна заслуговує на прозору фіскальну політику, де податки сплачують усі.

У 2025 році Україна опинилася на роздоріжжі фіскальної політики. Оголошена податкова реформа мала стати «поверненням до довоєнного рівня». Але для кого? Для малого бізнесу це повернення означає збільшення податкового навантаження, скасування пільг та звітність через кожні півкроку. Тим часом великі корпорації, як-от група OKKO, продовжують працювати в напівтіні, оптимізуючи податки через офшорні структури, і без жодного страху отримують державні контракти та кошти міжнародних партнерів.

Уряд уже давно говорить про необхідність комплексної податкової реформи. Ще у 2022 році було запропоновано концепцію «10-10-10» – зниження трьох основних податків (на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб і ПДВ) до 10%. Паралельно планувалося скасувати ЄСВ та збільшити військовий збір до 3%. Також у межах цієї моделі пропонувалося скасування податкових пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства та відкриття доступу податкової до банківських рахунків фізичних осіб і компаній. Однак реформа так і залишилася на етапі концепції, тоді як головне навантаження на бюджет продовжує нести населення.

Хто реально наповнює бюджет: населення проти бізнесу

Згідно з даними за перше півріччя 2024 року, саме громадяни забезпечили майже 48% доходів державного бюджету, тоді як бізнес — менш ніж 17%. У 2023 році населення сплатило понад 500 мільярдів гривень податку на доходи фізичних осіб, що склало 44% усіх надходжень, тоді як бізнес забезпечив лише 303 мільярди, або 23%. У січні 2025 року, наприклад, загальні надходження склали 123,1 млрд грн, з яких левову частку становив ПДВ (36,6 млрд грн) та ПДФО разом із військовим збором (23,8 млрд грн). Податок на прибуток підприємств дав лише 2,3 млрд грн, що є показовим – великий бізнес платить менше відносно своїх обсягів.

Гральний бізнес: приклад прозорості?

Контрастом до цього є приклад грального бізнесу, який у 2024 році сплатив 16 мільярдів гривень податків, що на 70% більше, ніж роком раніше. Це демонструє: при прозорих правилах навіть ризиковані сектори можуть ефективно наповнювати бюджет. Але не всі бізнеси діють чесно. Один із найгучніших скандалів останнього часу стосується мережі АЗК ОККО, яка, за даними польського видання WarsawPoint, роками здійснює масштабну схему з ухилення від сплати податків.

За даними ДПС, у 2024 році фізичні особи сплатили до бюджету понад 500 мільярдів гривень — це більше, ніж надійшло від податку на прибуток підприємств. Понад 1,7 мільйона підприємців на єдиному податку сумарно принесли понад 61 мільярд гривень. При цьому система ПДВ, де діє маса схем із фіктивним кредитом і “скрутками”, залишається основою податкових надходжень — і водночас полем для зловживань. Саме ПДВ і податок на прибуток використовуються великим бізнесом для “оптимізації”. Наприклад, компанії групи OKKO неодноразово фігурували у звітах Рахункової палати, КРУ, ДФС та ЗМІ як учасники схем з переетикетування, дроблення бізнесу та заниження митної вартості.

ОККО — один з найбільших гравців на ринку пального України, який управляє більш ніж 400 автозаправними станціями по всій країні. Компанія була заснована Віталієм Антоновим у 1999 році, і з того часу виросла в потужну вертикально інтегровану бізнес-імперію. Окрім продажу пального, ОККО активно працює в сферах сільського господарства, енергетики та громадського харчування. Позиція компанії на ринку пального є стратегічно важливою для безпеки держави, адже у період війни з росією ОККО швидко переналаштувала свої поставки, щоб забезпечити країну необхідними енергоносіями, зокрема, через західний кордон.

Однак за публічним образом надійного партнера криються серйозні системні проблеми. Згідно з розслідуванням WarsawPoint, бенефіціар Віталій Антонов вибудував складну корпоративну структуру, яка дозволяє мінімізувати податки через кіпрський офшор GNG Retail, підконтрольний Наталії Антоновій. Компанію також підозрюють у схемах із переетикетуванням білоруського пального, яке потім експортується до ЄС як європейське, — це дозволяє обходити санкції, накладені на нафтопереробну галузь Білорусі.

Фінансова звітність за 2022–2023 роки демонструє разючу диспропорцію між задекларованими податковими кредитами та реальними зобов’язаннями: понад 33 млрд грн кредиту припадає на внутрішні операції між афілійованими структурами. Виявлені також непрозорі схеми імпорту сільгоспхімікатів і пального, з неідентифікованими постачальниками та країнами походження, що може свідчити про митні порушення або відмивання коштів. Офшорна структура власності та зв’язок із міжнародними фінансовими установами — зокрема ЄБРР — посилюють питання щодо легальності переміщення коштів між Україною та Кіпром.

Але реформа 2025 року мовчить про ці ризики. Вона не передбачає боротьби зі схемами “переведення в готівку”, не обмежує офшорні транзакції, не зобов’язує транснаціональні компанії звітувати за КІК. Натомість дрібні підприємці — кав’ярні, майстерні, ІТ-фрілансери — будуть змушені переходити на складну бухгалтерію, платити ПДВ і фактично ставати бухгалтерами власного виживання.

Але питання полягає не лише у фіскальній справедливості. Воно стосується і політичного впливу. Найбільші гравці не лише уникають податків — вони дедалі активніше контролюють місцеве самоврядування, переписуючи правила під себе. Яскравий приклад — селище Славське на Львівщині.

У 2023–2024 роках тут спостерігалася схема "прихватизації майбутнього": група компаній, афілійована з мережами OKKO і «Фокстрот», через фірму ТОВ «Славскі», почала масово скуповувати й отримувати землю для створення приватного курорту. Використовуючи політичний вплив, вони де-факто узурпували владу в громаді — зривали сесії, звільняли незручних чиновників, а державні реєстратори всупереч закону вносили зміни до статуту. У підсумку новий генеральний план передбачає повну зміну ландшафту громади під інтереси забудовника.

Ця історія — не виняток. Це дзеркало реформи, яка відбувається. У ній немає місця для чесного підприємництва, прозорої конкуренції та справедливого оподаткування. Є лише зручні правила для зручних гравців — і нові виклики для всіх інших.

У цьому контексті особливу стурбованість викликає участь компаній групи OKKO у проєктах, що фінансуються міжнародними установами. Зокрема, Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), а також банками Приватбанк, Укргазбанк та Укрсіб банк, що співпрацюють з ЄБРР та ОККО.

Ми звертаємося до ЄБРР та голів правління Приватбанку, Укргазбанку та Укрсіб банку  із закликом:

1.    Провести незалежний аудит фінансової звітності компаній групи ОККО.

2.    Перевірити використання кредитних коштів, наданих банком, зокрема щодо їх цільового призначення.

3.    Вжити заходів, щоб запобігти участі цих коштів у податкових схемах чи схемах транзиту пального сумнівного походження.

4.    Унеможливити будь-яке сприяння агресії Росії через економічні зв’язки з підсанкційними товарами або юрисдикціями.

5.    У разі виявлення порушень — забезпечити публічне реагування, включно з призупиненням партнерств та можливим розірванням фінансування.

Добросовісність під прицілом

Україна заслуговує на прозору фіскальну політику, де податки сплачують усі — а не лише ті, хто не має змоги оптимізуватись через Кіпр. І міжнародні партнери не повинні закривати очі на зловживання під гаслами стабільності.

Справедливість — це не тільки про податки. Це — про довіру, про чесні правила, про майбутнє, яке належить не корпораціям, а людям.