Дефектування

Свідомі громадяни або активісти вставляють свої п’ять копійок у захоплюючу гру «переговори»

І футболять м’яч то на одну, то на другу сторону, і вже бачать тисячі нових пакетів санкцій, і сотні літаків із зброєю, і звичайно по 50 млрд дол щорічно для дотації бюджету. Але краще поки іще не пізно проснутися від такого чудового сну.

Можна сказати, що сам процес переговорів вже вийшов на письмове і юридичне оформлення. Принаймні, про це може свідчити швидкість і процес щодо енергетичних об’єктів, які мимоволі беруть участь у переговорах – ГТС, ЗАЕС. А може, до речі, Макрон на тому знаменитому куску паперу якраз і писав умови договору, а оте не все те, що всі подумали? І ще може ціну ГТС множив або ділив. Але як кажуть в анекдоті – нічого не зрозуміло, але дуже цікаво.

Констатація переговорів про Північний потік, про Турецький потік, а ще раніше про ГТС і Запорізьку АЕС, які обговорюються у рамках мирних переговорів – це лише доповнення до усіх інших аспектів (порти, копалини і т.д).

Поява Туреччини у переговорному процесі навряд не означає, що Туреччина відіграватиме роль драйвера переговорів. Перше – фізичний майданчик для переговорів, друге – Туреччина поставить свій підпис під «якимись» результатами переговорів. І США навряд чи не потрібно, що їх велика країна (make America great again) асоціювалась із формальним і майже юридичним визнанням контролю з боку Росії частини території України (Донецьк, Луганськ, частини областей Херсону і Запоріжжя). Тому хто там буде заспів робити і рукою водити зрозуміло. Трамп віжки не випускає.

Зрештою, є ще Саудівська Аравія, ОАЕ, Угорщина, Катар, Кувейт – усі хочуть отримати свій результат і заслужений «значок» учасника переговорів.

В автомобільному і не тільки бізнесі є поняття дефектовка або дефектування автомобіля чи обладнання – процес перевірки на наявність пошкоджень та інших дефектів, які потребують заміни і ремонтних робіт. Ну і обрахунок грошей, звичайно. Нинішній процес переговорів є свого роду таким дефектуванням для ситуації в Україні. Тільки от тут мова не про авто, а про землю і реальні об’єкти (та ж таки «угода про корисні копалини»).

Тому усі «бодрячкові» візити європейців, очікування 30-денного перемир’я, обіцянки нових мільярдів і т. д. – це не переговори. Це «заколисування» України та підготовка усього суспільства до реальних умов завершення війни.