Податкова реформа чи привілей для обраних?

Як великі бізнес-гравці залишаються недоторканими

У 2025 році Україна опинилася на роздоріжжі фіскальної політики. Оголошена податкова реформа мала стати «поверненням до довоєнного рівня». Але для кого? Для малого бізнесу це повернення означає збільшення податкового навантаження, скасування пільг та звітність через кожні півкроку. Тим часом великі корпорації, як-от група OKKO, продовжують працювати в напівтіні, оптимізуючи податки через офшорні структури, і без жодного страху отримують державні контракти та кошти міжнародних партнерів.

За даними ДПС, у 2024 році фізичні особи сплатили до бюджету понад 500 мільярдів гривень — це більше, ніж надійшло від податку на прибуток підприємств. Понад 1,7 мільйона підприємців на єдиному податку сумарно принесли понад 61 мільярд гривень. При цьому система ПДВ, де діє маса схем із фіктивним кредитом і “скрутками”, залишається основою податкових надходжень — і водночас полем для зловживань. Саме ПДВ і податок на прибуток використовуються великим бізнесом для “оптимізації”. Наприклад, компанії групи OKKO неодноразово фігурували у звітах Рахункової палати, КРУ, ДФС та ЗМІ як учасники схем з переетикетування, дроблення бізнесу та заниження митної вартості.

ОККО — один з найбільших гравців на ринку пального України, який управляє більш ніж 400 автозаправними станціями по всій країні. Компанія була заснована Віталієм Антоновим у 1999 році, і з того часу виросла в потужну вертикально інтегровану бізнес-імперію. Окрім продажу пального, ОККО активно працює в сферах сільського господарства, енергетики та громадського харчування. Позиція компанії на ринку пального є стратегічно важливою для безпеки держави, адже у період війни з росією ОККО швидко переналаштувала свої поставки, щоб забезпечити країну необхідними енергоносіями, зокрема, через західний кордон.

Однак за публічним образом надійного партнера криються серйозні системні проблеми. Згідно з розслідуванням WarsawPoint, бенефіціар Віталій Антонов вибудував складну корпоративну структуру, яка дозволяє мінімізувати податки через кіпрський офшор GNG Retail, підконтрольний Наталії Антоновій. Компанію також підозрюють у схемах із переетикетуванням білоруського пального, яке потім експортується до ЄС як європейське, — це дозволяє обходити санкції, накладені на нафтопереробну галузь Білорусі.

Фінансова звітність за 2022–2023 роки демонструє разючу диспропорцію між задекларованими податковими кредитами та реальними зобов’язаннями: понад 33 млрд грн кредиту припадає на внутрішні операції між афілійованими структурами. Виявлені також непрозорі схеми імпорту сільгоспхімікатів і пального, з неідентифікованими постачальниками та країнами походження, що може свідчити про митні порушення або відмивання коштів. Офшорна структура власності та зв’язок із міжнародними фінансовими установами — зокрема ЄБРР — посилюють питання щодо легальності переміщення коштів між Україною та Кіпром.

Але реформа 2025 року мовчить про ці ризики. Вона не передбачає боротьби зі схемами “переведення в готівку”, не обмежує офшорні транзакції, не зобов’язує транснаціональні компанії звітувати за КІК. Натомість дрібні підприємці — кав’ярні, майстерні, ІТ-фрілансери — будуть змушені переходити на складну бухгалтерію, платити ПДВ і фактично ставати бухгалтерами власного виживання.

Але питання полягає не лише у фіскальній справедливості. Воно стосується і політичного впливу. Найбільші гравці не лише уникають податків — вони дедалі активніше контролюють місцеве самоврядування, переписуючи правила під себе. Яскравий приклад — селище Славське на Львівщині.

У 2023–2024 роках тут спостерігалася схема "прихватизації майбутнього": група компаній, афілійована з мережами OKKO і «Фокстрот», через фірму ТОВ «Славскі», почала масово скуповувати й отримувати землю для створення приватного курорту. Використовуючи політичний вплив, вони де-факто узурпували владу в громаді — зривали сесії, звільняли незручних чиновників, а державні реєстратори всупереч закону вносили зміни до статуту. У підсумку новий генеральний план передбачає повну зміну ландшафту громади під інтереси забудовника.

Ця історія — не виняток. Це дзеркало реформи, яка відбувається. У ній немає місця для чесного підприємництва, прозорої конкуренції та справедливого оподаткування. Є лише зручні правила для зручних гравців — і нові виклики для всіх інших.

У зв’язку з викладеним звертаємося до Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та голови правління ПУМБ із закликом провести незалежну перевірку діяльності компаній групи ОККО, які є асоційованими з банком. Закликаємо:

• забезпечити аудит фінансової звітності компаній ОККО;
• перевірити отримання та цільове використання кредитних коштів, наданих банком;
• вжити заходів для недопущення участі цих коштів у схемах ухилення від оподаткування;
• унеможливити будь-яке непряме сприяння незаконній міжнародній агресії Росії проти України через економічні зв’язки;
• у разі виявлення порушень — вжити визначених законодавством заходів реагування.

Така публічна відповідальність — це не лише запобіжник для України, а й тест на доброчесність міжнародних фінансових інституцій.