Звідки гниє «Золота рибка» - корупція у військовій психіатрії

05 травня 2025, 12:49
Власник сторінки
alexeyvorontsov71@gmail.com
0
Звідки гниє «Золота рибка» - корупція у військовій психіатрії

«Золота рибка» — так лагідно і водночас іронічно в кулуарах Верховної Ради називали Ларису Усаченко — Родченко, коли вона керувала Департаментом рибного господарства та водних ресурсів...

«Золота рибка» — так лагідно і водночас іронічно в кулуарах Верховної Ради називали Ларису Усаченко — Родченко, коли вона керувала Департаментом рибного господарства та водних ресурсів. Після стрімкої політичної кар’єри, депресивної «відпустки» та багаторічної тиші, вона знову «спливає». Але тепер — у військовій формі. І не просто у формі, а зі званням майора Збройних сил України, яке отримала менш ніж за три роки.

Під прикриттям гуманітарної допомоги, на фоні війни та розгубленої армійської системи, Усаченко-Родченко будувала справжню вертикаль впливу в серці військової психіатрії — у шпиталі НВМКЦ «ГВКГ». Все це відбувалося за мовчазної згоди або й активної участі ключових фігур медичного командування ЗСУ. Найбільш помітною серед них є генерал-майор медичної служби Анатолій Казмірчук — чинний начальник військової медичної служби України. Саме за часів його керівництва і «стрімкого реформування» медичної вертикалі такі як Усаченко-Родченко отримали зелене світло: звання, поранення, нагороди — все оформлювалося блискавично.
Військово-психіатрична «мафія» та шахрайка під прикриттям: розслідування корупційних схем у медичних структурах ЗСУ

Водночас, через її руки — ймовірно з відома або мовчазної згоди керівництва — клініку наповнили родичі: чоловік, брат, зять, племінник, навіть невістка з купленим дипломом. Усі — військовослужбовці, всі — з посвідченням УБД, деякі — з інвалідністю й виплатами. Все це — під «дахом» психіатричного відділення.

Лариса Усаченко — Родченко
І це не просто історія про кадрові зловживання — це свідчення того, як військова система в умовах війни перетворилася на закриту корпорацію, де «своїм» дозволено все, а «чужим» — лише помирати на передовій.

«Золота рибка» спливла: як санітарка перетворилася на майора ЗСУ і при чому тут пластика живота

Стрімкий злет у ЗСУ. Зі звичайної санітарки психіатричної клініки до… майора. За три роки. Без бойового досвіду, без профільної освіти, зате з великими покровителями та ще більшими схемами.

У відео 
https://youtu.be/XoaUO1bYgYg 


ми вже згадували, як ця особа, маючи статус професора і радника президента Ющенка, без жодних докорів сумління одягла санітарний халат. Що стало точкою входу до армійської психіатрії? Богдан Пліш нині мертвий за дивних обставин — впав, ударився головою, серце не витримало. Але серед військових ходять інші версії: мовляв, знав занадто багато.


Далі — все як у сценарії для Netflix. Стрімка військова кар’єра: солдат → лейтенант → капітан → майор. І все за 36 місяців. Ще й з пораненням живота. От тільки поранення виявилося… абдоменопластикою. Ліпосакція у Черкасах — шрами були, їх і показала. Держава ж повірила — і виплатила 700 тисяч гривень компенсації «за героїзм» в квітні цього року.

Поки одні захищають країну на нулі, ця «санітарка-професорка» будувала сімейну династію у психіатричному відділенні НВМКЦ «ГВКГ». Чоловік, брат, зять, племінник, навіть невістка — всі у формі, всі при посвідченнях УБД, всі з документами про участь у бойових діях. Навіть якщо в цей час одна з них — у декреті.

300 мобілізованих медиків стали офіцерами: хто стоїть за швидкими кар’єрами в медсилі ЗСУ

Командувач Медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук повідомив, що близько 300 мобілізованих медиків отримали офіцерські звання. За офіційною версією, це пов’язано з нагальною потребою армії у кваліфікованих фахівцях. Проте, як стверджують джерела в силових структурах, всі ці «офіцери» не мали необхідний досвід та освіту, а частина підвищень могла бути результатом кулуарних домовленостей.


Анатолій Казмірчук — начальник військової медичної служби України
Ім’я Лариса Усенко — Родченко згадується в кількох внутрішніх листуваннях, з якими вдалося ознайомитися нашій редакції. Вона фігурує як посередниця в ухваленні рішень щодо кар’єрного зростання деяких осіб. За словами одного з джерел у Міноборони, «пані Родченко мала вплив на кадрові рішення в окремих медичних підрозділах, зокрема через неформальні зв’язки з представниками командування».

Чи йдеться про реальні зловживання — наразі не ясно. Офіційних розслідувань не відкрито, однак антикорупційні активісти вже вимагають перевірки цих підвищень. «Якщо офіцерські звання отримують люди без належної підготовки — це загроза не лише для бойової ефективності, а й для життя поранених солдатів», — заявляє представник однієї з профільних НУО.

Вертикаль мовчання: Казмірчук, члени ВЛКА та «клініка-сімейка»

Водночас головним дахом цієї компашки, як не парадоксально, виступає керівник усієї медичної служби ЗСУ — генерал-майор Анатолій Петрович Казмірчук. Це саме під його керівництвом почалося масове кадрове оновлення у психіатричній службі, під виглядом «оптимізації». Після цього ключові позиції зайняли або лояльні, або мовчазні люди — і система стала ідеальним середовищем для зловживань.

Те, що Усаченко-Родченко за два роки з моменту появи у клініці отримала звання лейтенанта, капітана, а згодом — майора, не викликало жодних питань ані в кадровиків, ані у Головного військово-медичного управління. А те, що вона «отримала поранення», яке співпало зі слідами після абдоменопластики — взагалі пройшло непоміченим.

«Велика сімейна клініка» і статуси УБД для вагітних

Родченко методично вживляє до шпиталю своїх родичів:

Чоловік — за 3 місяці служби отримав УБД, групу інвалідності та грошові виплати.
Брат — працевлаштований у клініку, звільнений за хворобою.
Зять, племінник — переведені до тилових частин у Закарпатті.
Невістка — без належної освіти отримала посаду військового психолога, а потім і статус УБД, перебуваючи… у декретній відпустці.
Все це — в структурі, яка формально підзвітна Міністерству оборони та особисто генерал-майору Козмірчуку.

Гуманітарна легенда і тінь подвійного життя

Родченко активно використовувала гуманітарну допомогу як легальний привід для в’їзду на територію закритої медустанови. Фури, що заїжджали під виглядом допомоги психіатричній клініці, пізніше «перенаправлялися» нібито на передову. Але з документів виходить, що частина вантажу «розчинялася» у повітрі, а адресати — не могли підтвердити його отримання.

Крім того, за непідтвердженими свідченнями, Родченко могла мати паспорт на інше прізвище і виїздила на окуповану територію за кілька тижнів до підриву Каховської ГЕС. Це породжує обґрунтовані підозри щодо подвійної гри та можливої причетності до інших структур — не лише українських.

Схеми під прикриттям нагород

Усі названі вище особи отримували державні відзнаки, звання, статуси УБД. Родченко — майор, медалі за службу, 700 тис. грн виплат. Чи могли всі ці трансформації відбуватись без відома медичного командування? Ймовірно, ні. Чи несе відповідальність генерал-майор Казмірчук за те, що кадрова політика перетворила психіатрію ЗСУ на приватний сімейний бізнес? Абсолютно так.

Ця історія — не про одну «рибку», а про цілу систему, де корупція маскується під військовий героїзм.

Невістка Яна Вельган, до речі, психолог без профільної освіти. З купленими дипломами, як сама зізнавалась, але з офіцерським званням. Хто покривав усе це на рівні керівництва?

Версій багато. Показово, що серед її близьких зв’язків — фігуранти скандалів і розслідувань: воєнком Гусарін, психіатричне начальство, керівники ТРО, директорка Ворзельського центру Тетяна Пономаренко. Після обшуків та скандалів — мовчазне зникнення з посад. Співпадіння?

Ще один цікавий штрих — можливий другий паспорт. У кулуарах говорять, що «пані майор»  Родченко виїжджала за кордон перед підривом Каховської ГЕС. Прізвище було інше. Навіщо?

Завершимо датами стосовно Усаченко-Родченко:

– лейтенант — лютий 2023

– капітан медслужби — квітень 2024

– «поранення» й УБД — квітень 2024

– майор — березень 2025

Яна Вельган — невістка:

– молодший лейтенант — грудень 2024

– УБД — 2024 (у декреті)

Хронологія подій: «Золота рибка» у погонах

Дата    Подія

* 2019  Залишає публічну діяльність після каденції в держструктурах.

* 2020  Неофіційно виїжджає за кордон, ймовірно під іншим прізвищем.

* Січень 2022  З’являється у військовому шпиталі НВМКЦ «ГВКГ» як санітарка.

* Лютий 2022  Початок повномасштабної війни — вона вже всередині системи.

* Лютий 2023  Отримує звання лейтенанта.

* Квітень 2024т           Отримує звання капітана медичної служби.

* 2024  Директорка психіатричного центру Тетяна Пономаренко залишає посаду після обшуків.

 * Травень 2024           Оформлює поранення живота — фактично шрами після пластики.

* Березень 2025           Отримує звання майора.

* Квітень 2025 Держава виплачує 700 000 грн. компенсації.

* Протягом 2023–2025 Родичі оформлені до психіатрії як військові: чоловік, брат, зять, племінник, невістка. Частина отримує статус УБД, інші — інвалідність та виплати.

Висновок? Якщо «Золота рибка» справді спливла — то явно не сама. В цій історії замішані великі гроші, посади, звання, привілеї, зв’язки. І це далеко не казка. А радше — інструкція з виживання під час війни. Не для солдата. А для «професорки»…

Далі буде…

Журналісти ІА «УкрПрес»





Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.