Лондонський провал Трампа-миротворця

У намаганні якомога скоріше припинити вогонь в Україні Дональд Трамп так відчайдушно намагався задовольнити «хотєлки» Путіна, що завів у глухий кут заплановані на середу в Лондоні мирні переговори.

У намаганні якомога скоріше припинити вогонь в Україні Дональд Трамп так відчайдушно намагався задовольнити «хотєлки» Путіна, що завів у глухий кут заплановані на середу в Лондоні мирні переговори керівників зовнішньополітичних відомств США, України і Європи.

Тут вони мали обговорити довгожданий мирний план Трампа. Сам американський президент доклав необхідних зусиль задля того, щоб створити ажіотаж навколо цього документу. Й одночасно підкреслив, яки великі ставки на його швидке втілення він робить.

Офіційної презентації автором цього документу світ не дочекався – але довідався про зміст плану з багатьох публікацій у західних ЗМІ.

Після чого підтвердилось, що мистецтво в укладанні deals (угод)  у виконанні Трампа – річ дуже специфічна. Й інваріативна.

Бо на російському треку із Путіним, якого сам Трамп призначив конструктивно налаштованим учасником перемовин, американський президент поставив завдання максимально вивчити запити і так саме максимально врахувати побажання господаря Кремля. Задля чого дуже близький до Трампа Стів Віткофф тричі влаштовував багатогодинні перемовини з російським президентом. (Й наприкінці цього тижня знову збирається до Путіна  - вже вчетверте послухати «пісні про головне» у виконанні цього головного соліста кремлівського ВІА «Скрипучі скрєпи»).  В результаті багатогодинної професійної роботи Путіна з агентом впливу Віткоффом останній забезпечив побудову мирної пропозиції Трампа на основі побажань Путіна.

В той час як з Україною і Європою президент США не тільки не забезпечив такого же ефективного і постійного каналу комунікації, а ще й фактично знову наступив на одні й ті самі граблі. А саме – відмовив їм у праві бути СУБ’ЄКТАМИ, а не ОБ’ЄКТАМИ важливих переговорів.

Прийняття реальності того, що й Україна, й Європа є суб’єктами переговорів про мир в Україні, дозволив би Вашингтону заздалегідь отримати інформацію про «червоні лінії» України та її європейських союзників. Й врахувати їх у підготовці дійсно компромісного і фахового мирного плану, який має перспективи для втілення. А переданий Києву і європейцям минулого тижня ультиматум на одній сторінці з баченням Росії плюс інтересами США (щодо контролю над найбільшою в Європі Запорізькою АЕС) – це зовсім не той потрібний зараз компромісний і фаховий мирний план.

Не говорячи вже про те, що у плані щодо миру в Україні обов’язково мають бути сформульовані чіткі (а не загальними словами типу чергового Будапештського меморандуму) безпекові гарантії для України. А також й гарантії безпеки від російської загрози для Європи.

А також дуже важливі економічні питання  -

спільний підхід США і Європи щодо можливого пом’якшення санкцій проти РФ;

гарантії повоєнного відновлення України зі зазначенням джерел фінансування такого відновлення.

Цієї необхідної роботи американська адміністрація не виконала. Замість цього сподівалась «протиснути по-швидкому» українцям та європейцям односторінковий фаст-фуд Трампа, у якому неприкрито сторчать кремлівські вуха.

Після того, як стало зрозумілою нездійсненність цієї авантюри, держсекретар США Рубіо свою поїздку в Лондон скасував.  А далі – обов’язкова програма із заяв найближчого оточення Трампа: або приймайте те, що ми пропонуємо, або ми вийдемо з переговорів.

Ці заяви призначені приховати неприємну для господаря Білого дому правду: у його команді, звичайно, можуть «на колінці» швидко накидати декілька строк про мир, можуть пафосно назвати це «мирним планом». Але при спробі домогтися втілення цих нарисів в реальності на хазяїна Білого дому чекає неминучий провал. Що й відбулось у Лондоні.

Наостанок  - про позитивні очікування. Звичайно, є деякий невисокий відсоток, що після відмови України і європейців повністю прийняти від Трампа переспів путінських куплетів американський президент махне рукою і скаже: «Раз не хочете, далі розбирайтеся самі».

Проте насправді а) Трамп вже дуже багато свого політичного капіталу вклав у досягнення миру, б) він не захоче вийти із історії з його спробою встановити мир в Україні в амплуа невдахи-лузера, в) у нього величезні амбіції досягти успіхів там, де ніхто інший не справиться, г)…, д)……

Тому зусилля американської адміністрації якомога скоріше закінчити «гарячу» фазу війни в України продовжаться й надалі. З поступовим усвідомленням у Вашингтоні того, що простих рецептів для виходу із розв’язаного імперською Росією масштабного і багаторічного конфлікту з Україною і всім колективним Заходом бути не може. Що називається, за визначенням. 

#закінчення війни в Україні