Податкова реформа 2025 в Україні: великі схеми для обраних

Поки малий бізнес готується до нових обов’язків, великі корпорації, як-от мережа ОККО, продовжують працювати за старими схемами — лише тонше й витонченіше.

2025 рік стане поворотним моментом для української податкової системи. Уряд анонсує масштабні зміни, які мають на меті зробити податки прозорішими, ефективнішими та справедливішими. Але чи дійсно рефора працює для всіх однаково? Поки малий бізнес готується до нових обов’язків, великі корпорації, як-от мережа ОККО, продовжують працювати за старими схемами — лише тонше й витонченіше.

Що чекає на підприємців у 2025 році

Однією з головних змін стане обов’язкове впровадження військового збору для всіх ФОПів. Якщо раніше цей збір сплачували здебільшого наймані працівники, то з 2025 року він поширюється і на підприємців. Для тих, хто працює на загальній системі оподаткування, військовий збір у розмірі 1,5% нараховуватиметься на чистий дохід (тобто дохід мінус витрати), а для спрощенців – на всю суму доходу без врахування витрат. Це потребує від підприємців ще точнішого обліку фінансів і відповідальності при складанні звітності.

Крім цього, повертається обов’язкова сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ), від якого тимчасово звільняли під час дії воєнного стану. З нового року всі ФОПи знову зобов’язані сплачувати ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати. Для деяких категорій підприємців з постраждалих територій можуть бути запроваджені пільги, наприклад, відстрочки або знижені ставки, однак загальна тенденція очевидна – фіскальний тиск на малий бізнес посилюється. Ще однією зміною стане відновлення податкових перевірок, які були тимчасово припинені через воєнний стан. Тепер податкова знову отримає право на контроль і перевірку звітності, що в умовах нових законодавчих правил стане справжнім випробуванням для підприємців, особливо у сферах з високою часткою готівкових розрахунків.

“10-10-10”: зниження ставок чи нові важелі контролю?

Уряд уже давно говорить про необхідність комплексної податкової реформи. Ще у 2022 році було запропоновано концепцію «10-10-10» – зниження трьох основних податків (на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб і ПДВ) до 10%. Паралельно планувалося скасувати ЄСВ та збільшити військовий збір до 3%. Також у межах цієї моделі пропонувалося скасування податкових пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства та відкриття доступу податкової до банківських рахунків фізичних осіб і компаній. Однак реформа так і залишилася на етапі концепції, тоді як головне навантаження на бюджет продовжує нести населення.

Хто реально наповнює бюджет: населення проти бізнесу

Згідно з даними за перше півріччя 2024 року, саме громадяни забезпечили майже 48% доходів державного бюджету, тоді як бізнес — менш ніж 17%. У 2023 році населення сплатило понад 500 мільярдів гривень податку на доходи фізичних осіб, що склало 44% усіх надходжень, тоді як бізнес забезпечив лише 303 мільярди, або 23%. У січні 2025 року, наприклад, загальні надходження склали 123,1 млрд грн, з яких левову частку становив ПДВ (36,6 млрд грн) та ПДФО разом із військовим збором (23,8 млрд грн). Податок на прибуток підприємств дав лише 2,3 млрд грн, що є показовим – великий бізнес платить менше відносно своїх обсягів.

Гральний бізнес: приклад прозорості?

Контрастом до цього є приклад грального бізнесу, який у 2024 році сплатив 16 мільярдів гривень податків, що на 70% більше, ніж роком раніше. Це демонструє: при прозорих правилах навіть ризиковані сектори можуть ефективно наповнювати бюджет. Але не всі бізнеси діють чесно. Один із найгучніших скандалів останнього часу стосується мережі АЗК ОККО, яка, за даними польського видання WarsawPoint, роками здійснює масштабну схему з ухилення від сплати податків.

ОККО: “бізнес під прикриттям” і податкова карусель

ОККО — один з найбільших гравців на ринку пального України, який управляє більш ніж 400 автозаправними станціями по всій країні. Компанія була заснована Віталієм Антоновим у 1999 році, і з того часу виросла в потужну вертикально інтегровану бізнес-імперію. Окрім продажу пального, ОККО активно працює в сферах сільського господарства, енергетики та громадського харчування. Позиція компанії на ринку пального є стратегічно важливою для безпеки держави, адже у період війни з Росією ОККО швидко переналаштувала свої поставки, щоб забезпечити країну необхідними енергоносіями, зокрема, через західний кордон.

Згідно з розслідуванням польського видання , бенефіціар групи ОККО Віталій Антонов вибудував складну корпоративну схему, що дозволяє мінімізувати податки. Прибутки виводяться до кіпрського офшору GNG Retail, підконтрольного Наталії Антоновій. Попри публічний імідж компанії як надійного партнера держави, ОККО нібито використовує схеми переетикетування білоруського пального, закупленого за заниженими цінами, яке надалі експортується в ЄС під виглядом європейського. Це дозволяє обходити санкції, накладені на нафтопереробну галузь Білорусі.

Фінансова звітність ОККО за 2022–2023 роки показує разючу диспропорцію між задекларованими податковими кредитами і реальними податковими зобов’язаннями. Загальний обсяг заявлених податкових кредитів перевищив 34 млрд грн, з яких понад 33 млрд припадали на внутрішні операції між афілійованими структурами. Зокрема, ОККО-Бізнес задекларувала 23,9 млрд грн кредиту, з яких 22,8 млрд – це внутрішні транзакції. ОККО-Сервіс показала 350,7 млн грн кредиту, з яких 99,7% надійшли від афілійованих осіб. ОККО-Postach звітувала про 9,94 млрд грн, з яких 99,9% — теж внутрішні операції. Тобто абсолютна більшість податкових “активів” – це фікція, яка використовується для зменшення податкових зобов’язань. Наприклад, у компанії ОККО-Postach лише 880 млн грн із 9,9 млрд стосувалися реальних операцій із незалежними контрагентами. Усе інше – це штучно створені обороти всередині групи, які не мають нічого спільного з ринковими відносинами.

Більше того, виявлені непрозорі операції з імпортом сільськогосподарських хімікатів та пального. Часто постачальники або країни походження товарів взагалі не вказані, що викликає підозру в можливих митних порушеннях чи навіть відмиванні коштів. Зафіксовано закупівлі аміачної селітри, що не супроводжуються прозорими контрактами. Водночас офшорна структура власності та участь таких установ, як ЄБРР, у капіталі компанії, підсилює питання щодо легальності переміщення коштів між Україною та Кіпром.

Попри стратегічну важливість компанії для паливної інфраструктури України, ці факти свідчать про глибоку проблему — одні платники податків несуть все більше фінансове навантаження, тоді як інші користуються складними схемами, щоб його уникати. У той час, як ФОПи готуються до жорсткішого фіскального контролю, великі гравці роками залишаються поза увагою держави.

Висновок: реформа для всіх чи для обраних?

Такий приклад свідчить не лише про масштаб податкових зловживань, а й про несправедливість системи, в якій прості підприємці мають відповідати за кожну копійку, а великі гравці будують фінансові піраміди, які роками залишаються поза контролем. Якщо Україна справді прагне ефективної податкової реформи, то вона має починатися з рівних правил для всіх – і для ФОПа в райцентрі, і для мільярдної компанії з доступом до офшорів. Інакше ми отримаємо не реформу, а чергову імітацію змін.

У цьому випадку хочу звернутися до Кабінету Міністрів України, Національного Антикорупційного Бюро, Міністерства Економіки України, Служби Безпеки України, Державної Податкової Служби, Державної Митної Служи і Європейського Банку Реконструкцї та Розвитку, щоб вони здійснили детальне розслідування і з'ясували реальний масштаб порушень.

Це дозволить не лише притягнути до відповідальності осіб, які ухиляються від сплати податків, а й виявити недоліки у податковій системі, що дозволяють таким схемам процвітати. Усі суб'єкти господарювання, незалежно від їхнього масштабу, мають працювати за рівними правилами, і державні органи повинні забезпечити належний контроль та справедливу відповідальність за порушення.