СІкира війни

Сі Цзіньпін почав застосовувати досвід Росії у війні проти України не з цього року, а ще з літа 2022 року.

Саме у серпні 2022-го в матеріалі «Тайванський фронт Третьої світової» я звернув увагу на те, що при спостеріганні за розвитком військової блокади Тайваню Китаєм виникає стійке дежа-вю із діями Росії у декілька вирішальних тижнів зими 2021-20222 років перед початком повномасштабного вторгнення в Україну.

«Ця блокада за формою є військовою, а за суттю – військово-економічною. Країна-агресор досягає своїх комплексних військово-економічних цілей масштабним застосуванням військових засобів. А саме - закриттями на військові масштабні навчання величезних і життєво важливих секторів акваторії, закриттям неба над ними та забороною руху водних суден по цих секторах, а польотів цивільної авіації - над ними. Таким чином спочатку РФ діяла з Україною, а тепер за її лекалами Китай намагається накинути удавку на Тайвань. Дається взнаки досвід не ядерної Третьої світової війни. Яка фактично триває з початку повномасштабної агресії РФ проти України 24 лютого цього року», - писав я тоді у першому випуску # Хронік Третьої світової. Ці #Хроніки з літа 2022-го доводиться, на жаль, оновлювати регулярно.

Тоді ще мало хто готовий визнати, що Вісь руйнування правил існуючого світового порядку в складі Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї у тісній координації фактично розпочали нову світову війну проти табору «колективного Заходу». Але ж подальша підтримка з боку Китаю, Північної Кореї та Ірану військової машини Росії переконала багатьох у тому, що йде глобальне протистояння двох мега-блоків із двома «гарячими» фронтами – в Україні та на Близькому Сході.

Тому питання щодо участі військових із держав «Осі руйнування» у бойових діях проти України, на жаль, було лише питанням часу. Тому й з’явились тисячі військових з Північної Кореї на підтримку російських військ у Курській області, а сотні китайців воюють разом з росіянами в Україні.

Зрозуміло, що таким чином вони не тільки надають підтримку своєму російському союзникові, а ще й набираються практичного досвіду, який потім збираються застосувати проти противників із «колективного Заходу».

Водночас й західні партнери нашої країни, які надають підтримку Україні у протистоянні російській агресії, вивчають, яким чином та якою зброєю РФ воює у сучасних масштабних військових конфліктах.

Однак вразлива позиція саме Китаю полягає у тому, що всупереч його постійній масштабній підтримці російської військової машини офіційно Китай раз за разом заявляв, що він не залучений у війни, виступає за його якомога скоріше врегулювання шляхом переговорів й звинувачував країни Заходу у тому, що це вони «підливають олії у вогонь конфлікту в Україні».

Однак тепер у порядку денному того, яким чином держави «Осі руйнування» залучені у підтримку Росії в її війни в Україні з’явилось новий гострий виклик, який потрібує адекватної відповіді не від однієї України, а від колективного Заходу в цілому. Цей виклик у тому, що сотні військових з Китаю воюють в Україні.

Й навіть якщо вони не є кадровими китайськими військовими, зробити вигляд, що їхнє потрапляння в Україну пройшло повз увагою величезного комплексу систем стеження і контролю китайської держави  - не вийде. Ані Китаю, ані його противникам. Й у першу чергу США.

Що надалі відкриває можливості тиску на Китай, щоб добиватися корекції його безмежної підтримки Росії у здійсненні останньою агресії проти нашої країни.

# Хроніки Третьої світової