Дисбаланс в енергосистемі: головне вчасно перевзутися

Від любові до ненависті – один крок. Учорашні прихильники сонячної і вітрової генерації (СЕС і ВЕС) із пролетарською ненавистю паплюжать ідеї відновлювальної енергетики.

І стверджують, що енергосистема страждає від бездумного засилля СЕС і ВЕС. Але це не головне.

Спойлер: Головне, що тепер Україну «розводять» на нову фішку – розподілена генерація, яка має порятувати енергосистему. І всі, хто вчора насаджував в Україні сонячну генерацію переключилися на розподілену генерацію, яка насправді є звичайним точковим зосередженням великих газових генераторів і повноцінно працювати (без збитків або з високими тарифами для споживачів) не зможе.

Поштовхом стала заява голови енергетичного комітету парламенту Андрія Геруса, що Україна допрацювалась до дисбалансу в енергосистемі. Це, по суті, і є головне. Бо всі інші думки Геруса, що Україна зазнає збитків від того, що виробляється дуже багато сонячної електроенергії, використати її не можливо, але за вироблену і не спожиту сонячну електроенергію держава змушена платити виробникам гроші – це вже похідні фактори. Але, погодьтеся, класний бізнес.

Відразу варто зауважити, що Герус не пропонує виходу. Взагалі. Хоча він на поверхні – виштовхати сонячну генерацію в ринок. Але тоді їй кінець в умовах України. В принципі, як і всі попередні 6 років, що Герус проводить у кріслі голови комітету, він також не пропонував виходу із ситуації. Ну от лихо - не знав він про проблему, що сонячна генерація розбалансовує енергосистему. Шість років сидів і не знав.

Але, зрештою, не хочу псувати задоволення від дискусії для учорашніх прихильників і вже нинішніх неофітів нової афери «розподілена газова генерація». Особливо потішно спостерігати за працівниками «Укренерго», які між собою дискутують у стилі «ах, це ж треба тепер змінювати роботу енергосистеми, підходи до зеленого тарифу, зелених аукціонів, відпускати СЕС у ринок і т.д». І так акуратно всі обходять питання «а хто ж видавав дозволи на приєднання для сонячних станцій». Це ж хтось мав би відповісти за такий злочин і збитки для держави.

Можна запитати колишніх голів «Укренерго» Ковальчука і Кудрицького, членів наглядової ради, яка явно не про інтереси України думала. Може вони навіть прізвища скажуть хто їх «змушував» пропихувати сонячну генерацію. Адже ж головне було – забезпечити стабільний потік грошей «інвесторам», яких лобіював і ЄБРР, і Світовий банк, й інші міжнародні партнери України.

Відразу ж згадали про максимальний обсяг встановлених потужностей для СЕС і ВЕС у 3 ГВт. Історія тягнеться у часи, коли іще при Януковичу Клюєв будував сонячні станції та не вистачало мережевої потужності для більшого обсягу СЕС. Зараз в умовах пошкоджень від ракетних ударів (усього – підстанцій, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС) – ситуація лише погіршилась.

Навіть без війни енергосистему України рано чи пізно очікувала би криза із сонячними станціями. Тепер до цього буде додана проблема розподіленої генерації разом із акумулятивними системи збереження енергії (storage). Все це також уже впихують у невпихуєму енергосистему України.

У цьому всьому страшно уявити, що чекає на АЕС, яку треба давно капітально ремонтувати. А також на ТЕС, які будуть намагатись (сумніваюсь, що вийде) повністю відремонтувати та балансувати разом із сонячними станціями. Все це буде вигрібати як побутовий, так і промисловий споживач у вигляді цін і тарифів. Let`s roll on – як кажуть наші міжнародні партнери.