Крокодилячі сльози

Коболев – неприкритий лобіст інтересів міжнародних компаній, які хочуть і далі продавати газ Україні

Колишній голова «Нафтогазу» Коболев, якого підозрюють у фактичному розкраданні так званої премії у 40 млн. дол за «перемогу» у Стокгольмі, виступає категорично проти можливого відновлення транзиту російського (азербайджанського, «кувейтського» чи іншого) газу через Україну.

Своя бізнес-логіка присутня у словах Коболева, який донищував видобуток газу (так звана програма збільшення видобутку газу «20-20») та скорочував транзит газу через Україну.

Коболев – неприкритий лобіст інтересів міжнародних компаній, які хочуть і далі продавати газ Україні, заробляти на перепродажу обсягів транзитного газу. Та й складна весна і літо, коли Європу очікує дефіцит газу при закачці в ПСГ, – не додає чесності євротрейдерам, які ділитися газом ні з ким не планують. Тому і сприймати серйозно слова підозрюваного у злочинах Коболева – не варто.

Сльози Коболева про удари по газовидобувній галузі з боку Росії як спроба змусити відновити транзит газу – це крокодилячі сльози. По-перше, жодних даних про об’єктивну оцінку збитків для газовидобутку поки що не існує. Проблеми із ударами по системі закачування газу – так це питання тягнеться іще з весни 2024 року, коли вперше завдали ударів по системі підземних сховищ. Краще би Коболев про це розповів.

По-друге, не можна вірити у фантастичні побрехеньки ройтерс чи блумберг про 40% зниження видобутку газу – це просто лише продовження і складова побрехеньок Коболева. 40% газовидобутку –це видобуток усієї Полтавської області.

По-третє, політичні переговори про війну включають у себе переговори і по транзиту газу. Звичайно, Росію влаштує відновлення транзиту газу в сторону Придністров’я, Угорщини, Словаччини, Австрії, Італії. І президент Зеленський напевно буде як у 2019 році використовувати газовий фактор для підсилення своїх переговорних позицій. І Росія може домовитись по цьому пункту.

Стосовно Коболева, то можна лишень зауважити, що війна не змусила переглянути великого «переможця стокгольмських визвольних змагань» свого ставлення до ГТС України. Адже Коболев навіть не пікнув про жодну оцінки негативного впливу зниження обсягів прокачки газу через ГТС. І те, що Україна пройшла зиму по тонкій кризі низьких запасів газу у ПСГ і низького тису в ГТС – це талановитого менеджера імені екс-президента Байдена (Трамп про це знає?) зовсім не цікавить. Та й хоча би таких-сяких порад на наступну зиму Коболев також дати не може. Не дозволяють.

Тому все на що тепер здатний Коболев - це поцілувати руку Трампу, попросити у нього вибачення та запропонувати здати ГТС України в оренду США. На цьому менеджерські таланти екс-голови «Нафтогазу» вичерпуються.