Кадрова драма «Березневі іди» президента Зеленського

Про роль вимог американських партнерів щодо очистки влади від занадто одіозних персонажів.

Президент Зеленський (власне як і практично всі його колеги-керівники держав) зазвичай пручається щосили, коли на нього тиснуть для прийняття якихось рішень. Особливо коли чи то українське суспільство, чи західні партнери вимагають від нього позбутися людей, які є наближеними до голови держави та важливими складовими у його для системі прийняття рішень.

Дуже рідко буває так, що ці два вектора тиску – суспільних очікувань та вимог західних партнерів поєднуються. Але для прийняття кардинальних рішень президентом  навіть тут обов’язково потрібна третя ключова складова. 

А саме - наближений до президента кандидат на виліт має стати настільки токсичним персонажем, що своєю діяльністю вже безпосередньо негативно вливає на особистий імідж президента і тягне на дно рейтинг самого Зеленського. Тут вже скільки відбілюючих персонажа «відосиків» не знімай – не допоможе.

У новітній вітчизняній історії мабуть найбільш масштабний момент такого поєднання усіх трьох головних складових був у січні позаминулого року. Коли одномоментно своїх посад позбулись надзвичайно впливовий і важливий для Зеленського заступник голови офісу президента Кирило Тимошенко (одне тільки те, що він курував «Велике будівництво» зі всіма його масштабними схемами та головний медійний мегапроект влади телемарафон «Єдині новини» чого вартує), заступник міністра оборони України В'ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, заступник генпрокурора Олексій Симоненка, голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко та Запоріжжя Олександр Старух, а також ще двоє їхніх колег з інших регіонів.

Тільки Шаповалов та Симоненко «попали під роздачу» із-за вибухових скандалів, які відбулись напередодні їхнього звільнення. Шаповалов узяв на себе відповідальність за скандал із закупками для військових (ті самі «яйця по 17 гривен»). А про Симоненко напередодні журналіст-розслідувач написав, як заступник генпрокурора з’їздив на 10-дневний відпочинок до Іспанії. 

Щодо того ж Резніченко, то Спеціалізована антикорупційна прокуратура займалась його оборудками ще з листопада попереднього року. САП відкрила справу після резонансних розслідувань журналістів про прямий зв’язок між Валентином Резніченком і компанією його близької подруги, на яку ДОВА спрямувала півтора мільярда бюджетних гривень на відбудову доріг в області. А скандал з масштабним розкраданням гуманітарної допомоги у Запоріжжі взагалі тривав з літа попереднього року, проте майже півроку у президентського офісу до голови Запорізької обласної військової адміністрації Старуха серйозних претензій не було.

Якщо Трамп скаже «Треба!»…

Чому я згадав про цю показову історію з масовими звільненнями дворічної давнини? Тому що зараз, як виглядає, складається схожа ситуація. Із підключенням фактору вимог американських партнерів щодо очистки влади від занадто одіозних персонажів. Саме ці вимоги у січні 2023-го стали третім й вирішальним чинником для рішення президента влаштувати показову «чистку авгієвих конюшень».

Ситуація із кризовою розмовою 28 лютого у Білому домі й намаганнями офіційного Києва якомога скоріше налагодити відносини з адміністрацією Трампа продемонструвала дві важливі речі.

По-перше, у Трампа пріоритет віддають конкретним справам, а не закликам - тому першого ж робочого дня після п’ятниці 28-го зупинили американську військову допомогу Україні.

По-друге, апетити владної команди у Вашингтоні зростають по мірі поживання їжі. Й після заяви Києва про готовність тут і зараз підписати угоду про копалини, підписання якої зірвалось 28–го лютого, від Трампа повідомили, що вони тепер хочуть більшого. Ніж просто та загальна декларація про українські надра, яку Зеленський і Трамп не підписали минулої п’ятниці.

Ці важливі речі дозволяють зробити прогноз, що американська влада тепер вимагатиме від Києва  поступок не тільки у питанні надр. Але й в інших питаннях. І обов’язково у питанні, яке є фірмовою фішкою Трампа - «Україна є дуже корумпованою країною». А тому найближчим часом Трамп цілком може вимагатиме від Зеленського продемонструвати тут наведення порядку. Тим більш, що американський бізнес налаштований після досягнення угоди про економічне співробітництво зайти в нашу країну всерйоз та надовго.

Ось тут, так само як і після вимог американців зреагувати на скандальних персон Тимошенко і Ко у 2023-му, Зеленський як демонстрацію очищення влади і ефективну боротьбу з корупцією може надати звільнення представників двох категорій. Як тих, хто нещодавно засвітився у голосному скандалі, так і тих персонажів, відставки кого давно вимагає суспільство і хто при цьому за роки роботи поруч із головою держави став настільки токсичним, що «бруднить» імідж  президента.  

Головні кандидати на виліт

В першій категорії відносно «свіжих скандалістів» - голова Антимонопольного комітету України, ексочільник Донецької ОДА Павло Кириленко. Навесні минулого року НАБУ та САП розпочали кримінальне провадження стовно нього за статтями «незаконне збагачення» та «декларування недостовірної інформації». Це розслідування було ініційовано після того, як журналісти проєкту «Схеми»  у чиновника елітне майно на суму 70 мільйонів гривень.

Крім того, якраз в середині цього місяця – 18 березня -  має бути звільнена з посади керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Тетяна Крупа. Причина - у зв'язку з ліквідацією обласної МСЕК. Але ж її звільнення можна цілком подати це звільнення як прояв зусиль влади по боротьбі з корупцією. 

Адже у жовтні минулого року у Тетяни Крупи та її сина, який обіймає керівну посаду у місцевому Головному управлінні Пенсійного фонду України виявили готівку в різних валютах на суму 6 мільйонів доларів. Велике враження на бгатьох справило, як жінка намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з півмільйоном доларів у вікно… 

Наразі Тетяна Крупа перебуває під слідством за підозрою у незаконному збагаченні та продовжує обіймати посаду головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи». 

Із довгограючих скандальних фігурантів в оточенні Зеленського є токсичний персонаж (перша складова для прийняття президентом кадрового рішення), звільнення якого давно вимагає вітчизняний бізнес (друга складова). Йдеться про керівника податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. 

Специфіка моменту у тому, що його здавалось би залізобетонні позиції у владі з кінця минулого року похитнулись. До цього були свідчення про повний контроль Гетманцева над Державною податковою службою і про те, що він працює у тісній зв’язці із керівником фракції «слуг» в парламенті Арахамією. Однак 31 грудня минулого року   замість уважного до вимог Гетманцева і Арахамії в.о. голови ДПСУ Євгена Сокура був призначений колишній очільник Київської ОДА Руслан Кравченко. 

Після призначення нового голови ДПС важелі впливу на ДПС перейшли напряму до офісу президента.

А Гетманцев, який до цього мав визначальний вплив на ДПС, цих важелів позбувся. (Хоча його люди в ДПСУ ще залишаються, однак новий керівник податкової планомірно позбувається їх). Після того, як Гетманцев втратив контроль над податковою службою, він втратив ключовий важіль впливу на бізнес-середовище.

Судячи з апетитів Трампа і його готовності ставити перед Зеленським дуже серйозні питання руба, зараз уходу Гетманцева с поста голови подлакового комітету ВР виключати вже не можна. Для цього президенту, звичайно, потрібно буде попрацювати із своєю фракцією у Верховній Раді. Що він час від часу успішно робить.

Найближчі пару тижнів покажуть, як розгортатимуться тут події. Кадрова драма «Березневі іди» розпочинається.