Хмельницька АЕС, Китай і Росія

Рішення про виділення коштів на добудову 3 і 4 блоків Хмельницької АЕС якось занадто сильно усіх сполошило. А що в Україні буває по-інакшому?

Я думаю, що у критичній реакції політичного та технічного середовища варто вбачати більше передвиборчого популізму. Мовляв, Зеленський – поганий, а ми – хороші.

Але то право кожного скласти свою думку про ХАЕС, добудову блоків, можливості нашої держави реалізувати такий високотехнологічний проект.

Звичайно, найбільшим подразником виступає факт російського обладнання із Болгарії. Можна лише повторити – це некондиційне обладнання. І тут мова не про некондицію як брак, дефекти або неробочий стан. Тут більше про те, що доведення до робочого стану наявного обладнання передбачає замовлення і виготовлення додаткового обладнання. А це – більше десяти років і більше 10 млрд. дол. Тому не варто переживати – грошей не це просто немає.

До речі, історії про те, що болгари продають Україні обладнання, щоб за ці гроші будувати у себе АЕС із Westinghouse – це «казки для бідних». Westinghouse зробив все, що міг лиш би Україна купила саме їх блок AP1000, який як і російський ВВЕР-1000 стоїть собі під сонцем у США. Але лобізм Westinghouse виявився слабшим.

Україна самостійно будувати АЕС не зможе. Так як і колись діючі АЕС будувала фактично не Україна, а СРСР, а потім в часи незалежності добудовували за рахунок російської компанії «Росатом».

Сьогодні на ринку практично є дві компанії, які можуть потягнути будівництво 3 і 4 блоків ХАЕС – це Росія і Китай. Ніхто із США, Кореї чи Франції цим займатися не буде. Не можуть. Тому якщо розглядати варіант «Росатома», то для цього має завершитися війна, потрібно замиритися із Росією і відновити економічні відносини. Повірили? Отож.

Тому залишається виключно Китай або будь-які посередники (хоч Мальта із Кіпром), які будуть пропускати через себе усі замовлення і виконання робіт по будівництву АЕС. Проте, фактично навіть Китай буде виступати посередником між «Росатомом» і Україною. Це набагато ускладнює процес, але може бути вигідним для сторін.

Нагадаю, що до 2019 року добудова Хмельницької АЕС розглядалася за участі чеської компанії Skoda. Але і там частково Skoda виступала би посередником між «Росатомом» і Україною. Проте, це вже минуле.

Зараз питання лише в одному – хто далі буде оплачувати атомний бенкет? Купити у болгар обладнання – це легко. А далі грошей немає. Немає сьогодні у світі інвесторів, які будуть вкладатися у цей бізнес. Окрім Росії і Китаю. Отож.

І да, критика критикою, але Україні дійсно потрібні як мінімум 3-4 блоки у майбутньому для заміщення старих блоків і для покриття існуючих потреб в електроенергії.

Але в умовах дороговизни, ексклюзивності та непередбачуваності будівництва АЕС в Україні, то кращим варіантом на сьогодні є будівництво газових ТЕС на 6-8 ГВт. І не оця вся порнографія розподільча газова генерація, сонячні, вітрові, біогазові станції. А повноцінні теплові електростанції.

Проте, паралельно потрібно або нарощувати власний видобуток газу, або мати гарантованого постачальника газу обсягом до 7-8 млрд. куб. м. Найближчий власник і постачальник – Росія. Отож. Будувати LNG-термінал на 10 млрд. куб. м – задоволення дороге. А ще важче знайти гарантованого постачальника такого газу на 30-40 років вперед.

Повертаючись до ХАЕС. Чи вкрадуть там гроші на першому етапі купівлі обладнання, показових робіт? Та вкрадуть, напевно. За 30 років незалежності точно навчились одного – добре красти. А далі що?