Чи допоможе оподаткування посилок українській економіці?

Коли українці продовжують адаптуватися до нових викликів, будь-яке нововведення має бути ретельно продуманим і прозорим, аби не створювати додаткового тягаря для громадян

Українська економіка демонструє певні ознаки відновлення після глибокої кризи, спричиненої війною та її наслідками. За дев'ять місяців 2024 року валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс на 4,5%. Найбільше сприяли цьому аграрний сектор, транспорт та будівництво. У вересні 2024 року економіка України зросла на 3,8% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Однак, незважаючи на позитивні тенденції, українська економіка залишається вразливою через постійні виклики, серед яких — бюджетний дефіцит, інфляція та недостатнє надходження податків. Уряд шукає нові шляхи для наповнення бюджету, і одним із таких кроків став що передбачає скасування безподаткового ліміту для міжнародних посилок.

Законопроєкт вже викликав багато обговорень у суспільстві через його потенційний вплив на звичайних громадян та бізнес. Варто розібратися, що саме пропонує цей законопроєкт, які його наслідки та чому він є настільки суперечливим.

Суть законопроєкту

Законопроєкт передбачає скасування безподаткового ліміту для міжнародних експрес-відправлень вартістю до 150 євро. Це означає, що:

1.    Повне оподаткування міжнародних посилок. Усі відправлення від юридичних осіб (закордонних інтернет-магазинів та маркетплейсів) оподатковуватимуться, незалежно від їхньої вартості. Навіть якщо ви замовили товар вартістю 10 євро, до цієї суми додаватиметься 20% ПДВ, а в деяких випадках — ще й мито.

2.    Обмежений безподатковий ліміт для фізичних осіб. Виняток пропонується лише для відправлень від фізичних осіб вартістю до 45 євро за умови, що вони не мають комерційної мети. Тобто подарунки від родичів чи друзів залишаться без змін лише у межах цього ліміту.

Міністр фінансів Сергій Марченко аргументує необхідність ухвалення законопроєкту боротьбою з "тіньовим" бізнесом. Він стверджує, що без подібних змін велика частина міжнародної електронної комерції залишатиметься поза податковим полем.

Аргументи уряду

За даними Міністерства фінансів, у 2023 році в Україну без оподаткування митними платежами надійшло 51,5 млн штук міжнародних поштових відправлень. Марченко вважає, що це створює значні втрати для бюджету, адже імпортери масово декларують вартість товарів на рівні 150 євро, щоб уникнути сплати податків. Крім того, він наголошує на тому, що великі партії товарів розбиваються на дрібні посилки, що ускладнює контроль за їхнім рухом.

Реальні масштаби проблеми

Згідно з даними Державної митної служби, у 2024 році в Україну було імпортовано товарів на суму $70,7 млрд, з яких $57,4 млрд (81%) склали оподаткований імпорт. Сума міжнародних посилок та експрес-відправлень у цій цифрі становила 122,9 млрд грн, або близько $3 млрд за середнім курсом НБУ. Таким чином, частка товарів у посилках становить лише 4% від усього імпорту. З них 61,5 млрд грн уже були оподатковані, а решта залишилися поза податковим полем.

Однак сума неоподаткованого імпорту (61,4 млрд грн) складає лише 2% від загального імпорту. Водночас адміністрування нового податку може створити суттєве навантаження на митницю та поштових операторів, а також призвести до невдоволення серед громадян, які звикли до поточних умов замовлення товарів з-за кордону.

Наслідки для громадян і бізнесу

Запровадження податку на всі міжнародні посилки може мати такі наслідки:

По-перше, відбудеться зростання витрат для споживачів. Навіть дрібні покупки за кордоном стануть значно дорожчими через додавання 20% ПДВ і можливих мит. Більше того, вартість доставки також зросте, оскільки нові правила значно збільшать адміністративні витрати логістичних компаній - їм доведеться розширювати штат для обробки митних документів, впроваджувати нові системи обліку та звітності, що неминуче відобразиться на кінцевій вартості послуг для покупців.

По-друге, виникнуть адміністративні складнощі. Для митниці виникне додаткове навантаження у вигляді необхідності перевіряти кожну посилку та обчислювати податки. Експерти наголошують на парадоксальній ситуації - адміністративні витрати держави на митне оформлення та обробку однієї посилки можуть перевищувати вартість самого товару в ній, не кажучи вже про суму потенційного податку. Така неефективність створює ситуацію, коли витрати на адміністрування системи можуть перевищити очікувані надходження до бюджету, що ставить під сумнів економічну доцільність запропонованих змін.

По-третє, доступність до товарів буде знижена. Багато українців замовляють товари з-за кордону через відсутність їх аналогів на внутрішньому ринку або значно вищі ціни в українських магазинах. Нові податки можуть зробити такі покупки менш вигідними. Очевидними бенефіціарами таких змін стануть великі українські ритейлери, які наразі продають аналогічні товари за цінами, що можуть вдвічі перевищувати закордонні. Фактично, замість стимулювання конкуренції та зниження цін, такі обмеження лише закріплять їхнє монопольне становище на ринку та можливість утримувати невиправдано високі націнки, змушуючи українських споживачів переплачувати за товари, які можна було б придбати значно дешевше.

По-четверте, запропоновані зміни можуть завдати серйозного удару по волонтерському руху, який відіграє критичну роль у підтримці української армії. Від 20% до 40% міжнародних посилок становить саме волонтерська допомога військовим - це тактичне спорядження, комплектуючі для дронів, антени для радіостанцій та багато інших критично важливих дрібниць, які українці купують за власні кошти для адресної допомоги захисникам.

Волонтери змушені замовляти ці товари за кордоном з двох основних причин: по-перше, в Україні такі товари часто коштують значно дорожче, а по-друге, багато необхідних специфічних компонентів просто відсутні на українському ринку. Додаткове оподаткування таких посилок не тільки збільшить фінансове навантаження на волонтерів, але й може суттєво сповільнити процес забезпечення військових необхідним спорядженням.

Законопроєкт щодо оподаткування міжнародних посилок викликає багато запитань та побоювань як у суспільстві, так і серед експертів. Хоча уряд декларує боротьбу з "тіньовим" бізнесом, реальні результати цієї реформи можуть мати більше негативних наслідків, ніж позитивних. Варто врахувати, що у той час, коли українці продовжують адаптуватися до нових викликів, будь-яке нововведення має бути ретельно продуманим і прозорим, аби не створювати додаткового тягаря для громадян.