Директор департаменту Мінінфраструктури за власною ініціативою проводить звичайну робочу зустріч з директоркою державного підприємства для «обговорення робочих питань»
Директор департаменту Мінінфраструктури за власною ініціативою проводить звичайну робочу зустріч з директоркою державного підприємства для «обговорення робочих питань». Таємно від неї записує цю розмову на диктофон для того, щоб уже наступного дня використати запис для подання до НАБУ заяви про вчинення кримінального правопорушення.
У протоколі прийняття заяви зазначено, що у заяві О. А Доценка,йдеться про те, що обвинувачена пані С. «висловила Доценку О.А. пропозицію надати Кубракову О.М. неправомірну вигоду від імені інвесторів…за уникнення перевірки законності економічної доцільності укладення договорів…».
Запам’ятаймо цю констатацію детектива НАБУ.
У заяві О. Доценка, на підставі якої відомості були внесені до ЄРДР, немає інформації про вчинення будь-якого кримінального правопорушення. У тому числі – пропозиції неправомірної вигоди чи надання її.
Є зазначення того, що, за словами нині обвинуваченої С., якісь абстракті «інвестори» розуміють, що їм потрібно буде «закрити питання» і готові «закрити питання».
При цьому, як стверджує у заяві Доценко, пані С. «сказала мені, що в найближчі дні вона поговорить з «інвесторами», і повідомить мені, яким чином «інвестори» планують «закрити питання».
Зауважте, йдеться про майбутній час – колись поговорить і тільки тоді повідомить.
На підставі цих слів заявник до НАБУ, який записував цю розмову з пані С. на диктофон, робить категоричний висновок про те, що він «зрозумів», що «фактичні контролери чи бенефіціарні власники» певного підприємства «запропонували надати міністру розвитку громад, територій та інфраструктури Кубракову О.М. через С. неправомірну вигоду».
Тобто пані С. не висловлювала жодних пропозицій щодо надання будь-кому, у т.ч. міністру Кубракову неправомірної вигоди. Також з її боку не було й згадки про якийсь предмет неправомірної вигоди тощо.
У заяві О. Доценко не наводить жодного висловлювання пані С., яке підтверджувало би факт висловлювання нею такої пропозиції. Не наводить, бо їх, очевидно, не було і вони не зафіксовані диктофоном, який він таємно використовував для фіксації розмови – бесіди під час робочої зустрічі!
З матеріалів справи випливає, що свідок Доценко О.А. «повідомив, що в нього у ході вивчення договорів виникли обґрунтовані сумніви щодо доцільності їх укладення, сумніви щодо їх законності», про що він поінформував пані С. Вона,у свою чергу,повідомила Доценку, що «інвестори» «розуміють всі ризики і беруть на себе всі витрати та готові «закрити питання», але для цього вони повинні знати умови, або пані С. сама дізнається в них умови та повідомить їх співрозмовникові.
Згідно з протоколом першого допиту О. Доценка ситуація з ініціюванням «вирішення питання» та пропонуванням «неправомірної вигоди» є абсолютно іншою, адже:
1) це Доценко поінформував пані С. про наявність проблем з договорами, висловив їй свої сумніви щодо їх законності (зауважмо, повного тексту яких він в очі не бачив). Тобто саме він спонукав її до «вирішення проблем з договорами»;
2) обвинувачена С. повідомила про те, що «інвестори» розуміють усі ризики і готові «закрити питання», «але для цього вони повинні знати умови»;
3) щодо пропонування обвинуваченою неправомірної вигоди взагалі не йшлося;
4) не йшлоя також про неправомірну вигоду як таку – приміром, її вид, обсяг тощо.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) Доценко з директором державного підприємства пані С. «обговорив ряд робочих питань». При цьому, як заявив Доценко, розмову з директором ДП він «записав на диктофон, так як остерігався провокації».
Кумендно, коли провокації остерігається провокатор. Але в цьому випадку, напевне, пан Доценко знав, про що говорив.
Згідно з протоколом, Доценко у своїй заяві зазначив, що «в процесу розмови я поцікавився (у пані С.) за договір між ДП «Укркомуобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» було укладеного договір щодо Реконструкції будівель та споруд на земельній ділянці розташованій по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі м. Києва, так як він викликав у мене багато запитань».
Тобто порушив питання з власної ініціативи, запросивши на зустріч «для обговорення робочих питань». Під час розмови неодноразово наголошував, нібито по вказаному договору є проблеми, хоча, як сам же вказував, повного тексту договору в очі не бачив. Заявник неодноразово наполегливо «виводив» колегу на міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України О. Кубракова. Мовляв, той уповноважений вирішувати питання по вказаному договору.
Для стороннього спостерігача вся ця історія виглядає щонайменше дивно: Доценко спеціально був «оснащений» диктофоном на цю робочу зустріч, щоби цілеспрямовано підбурити жінку до вчинення певних дій. Метою було створити штучні обставини, які спонукали би її до бажаних для нього і його кураторів дій, і зафіксувати на диктофон відповідно провоковану поведінку пані С.
І це лише один епізод із цілої серії тих, що свідчать про наявність істотних сумнівів щодо обґрунтованості пред’явлення підозри обвинуваченим у справі, вагомості доказів про вчинення підозрюваними інкримінованого їм злочину. Адже зміст вищенаведених протоколів вказує на обставини, які підтверджують очевидну версію щодо провокації підкупу з боку Доценка і компанії. До інших епізодів ми повернемося згодом.
Джерело:
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.