Війна - не декорація для піару

Час обирати сторону – і це має бути сторона честі та дії, а не фальшу.

Поки українські захисники щодня ризикують життям на передовій, у суспільстві розгортаються інші, менш героїчні сценарії. Одні політики йдуть служити чи волонтерити, інші ж – використовують війну як зручний фон для власного піару. У результаті ми отримуємо ситуації, які важко назвати прийнятними у час великої війни.

Візьмемо, наприклад, історію Тетяни Чорновол. Колишня народна депутатка, яка активно публічно заявляла про своє перебування на фронті, насправді у цей самий час знаходилась… у комфортному офісі Сергія Пашинського в центрі Києва. Усе це зафіксували під час розслідування НАБУ .

Під час дзвінка детектива НАБУ Чорновол із впевненістю заявляла, що «зараз на передку», запрошуючи детектива «на фронт» для дачі показів. Натомість, як з'ясувалося, її справжнє місце перебування було на вулиці Липській біля Верховної Ради. Більше того, публікації, які вона постила у Facebook, виявилися написаними під диктовку Пашинського.

Такі випадки викликають не лише обурення, а й серйозну недовіру до політиків загалом. Адже поки хтось із них займається «шабунінгом», реальні герої гинуть за свободу країни. Подібна поведінка дискредитує саму ідею служіння, створюючи ілюзію, що війна – це привід для політичного маневрування, а не боротьба за виживання нації.

На противагу таким маніпуляціям, є ті, хто власним прикладом доводить, що політик може бути воїном. Серед них – Роман Костенко, який зі зброєю в руках захищає Україну, та Михайло Забродський, який залишив посаду в парламенті, щоб боротися на передовій.

Ці люди нагадують нам, що політика та відповідальність перед країною можуть іти пліч-о-пліч. Їхня присутність у лавах ЗСУ або в ролі волонтерів – доказ того, що війна не вибирає, хто ти: звичайний громадянин чи народний депутат.

У час затяжної війни кожен українець має визначитися: він буде частиною боротьби чи уникатиме відповідальності. Вибір бути шабунером чи справжнім захисником залежить від нас.

Поки мільйони українців, включно з жінками, щодня роблять свій внесок у перемогу, ті, хто ховається за словесним фронтом, лише дискредитують країну. Час обирати сторону – і це має бути сторона честі та дії, а не фальшу.