Гречка воєнного стану

Хто би і що би не казав, але до виборів готуються. Особливо це стосується, звичайно, президента Зеленського, який безумовно захоче переобратися на другий термін.

Можливо на владу і на всіх інших так вплинуло очікування перемоги і сам факт перемоги Трампа на виборах президента США.

Або це чудесний збіг обставин (у що мало віриться), коли влада розсипає гроші направо і наліво. Звичайно, ці гроші навіть і поряд не стояли із хабарями ТЦК, МСЕК, пенсіями прокурорів, відкатами на будівництві захисту для енергетики. Про сумнозвісні яйця по 17 грн Резнікова уже й забули.

Але народ України з точки зору влади заслужив на свою гречку воєнного стану.

Що в активі влади є зараз станом на листопад 2024 року:

1.     Національний кеш-бек.

2.     Тисяча Зеленського або люблячи її вже називають «тисяча Вови» по аналогії із «тисячею Юлі (Тимошенко)»

3.     Збільшення виплат за смерть цивільних, які загинули від військових дій (з 1 до 15 млн. грн)

4.     Доплати вчителям у розмірі 1000 грн.

5.     Безкоштовне харчування для школярів початкових класів. А потім згідно особистого розпорядження Зеленського уряд Шмигаля почав шукати гроші для того, щоб розширити програму безкоштовного харчування на всіх школярів.

Усі ці доплати покликані мобілізувати електорат, розширити ядро виборців, які будуть готові голосувати за старі обличчя. Цікаво, правда, учора вони були новими, а сьогодні вже старі.

Можливо на щось я не звернув увагу, але ближче до виборів появиться іще декілька варіантів бюджетної «гречки» для населення.

По суті нічого особливо не змінилось від часу, коли Україна проголосила курс на європейську інтеграцію. Кожна влада (Порошенко-Зеленський) разом із урядами (Яценюк-Гройсман-Гончарук-Шмигаль) так і залишається на рівні «дрібних царьків», які розглядають державу та її бюджет як своє надбання.

А усілякого роду активісти ерзац-громадянського суспільства – лише легітимізували продовження гірших традицій минулих років. Яка там Європа і яка там європейська Україна, хе-хе. І війна нічого не змінила.

Тому і зараз активісти мовчать. Також мовчать «соросята» (так зневажливо називають отримувачів допомоги від різних міжнародних організацій). Волонтери мовчать. Якщо і хтось про це каже, то особливого розголосу це не отримує.

Є іще багато інших вказівників, що чинна влада намагається зачепитись та отримати гарантію, що народ проголосує на виборах саме за Зеленського. Якщо не у Верховній Раді, то хоча би президентська вертикаль буде знову під контролем. Але, звичайно, поки що це лише бажання.

Проте, народ буде брати «гречку», а голосувати як хоче. Але тут також може чекати розчарування, коли різного роду військові чи волонтери не оправдають сподівань і нової сліпої віри у чудо. Хоча, чого далеко ходити – все вже було. І в 2014 році у Верховну Раду та владу приходили «ветерани», які виявилися також падкими на владу, привілеї та схеми. А скільки там було аферистів, ого-го! Можна лишень уявити, що буде зараз.

Поки що немає сумніву, що наступні вибори – а вони як і «якесь» завершення воєнних дій – обов’язково будуть.