Річниця перевороту Ахметова

Три роки тому 26 листопада президент Зеленський звинуватив найбагатшу людину України Ахметова у спробі перевороту і домовленостей із Росією.

Практично у річницю «перевороту олігарха» шанована, непідкупна і чесна організація Європейський банк реконструкції та розвитку прямо назвала Ахметова олігархом. Також ЄБРР відмовила Ахметову у кредитах і запропонувала розпродати свій бізнес. Бум!

У Ахметова за словом в кишеню не полізли, а кинули «гранату» у ЄБРР. Нам ваші вонючі (по аналогії із вонючим газом Ющенка) гроші не потрібні. Нам сам Держдеп США і Єврокомісія дають 112 млн. дол. Викусіть, буржуї! Без сміху читати перепалки ЄБРР, Ахметова, ДТЕК не можна. Хоча, космічна швидкість Ахметова, із якою у ДТЕК «намалювали» 112 млн. доларів – вражає. Навіть більше вражає, ніж «хіхі, хаха» активістів, які тішаться від того який Ахметов молодець, що взув клятий ЄБРР і отримав 112 млн. дол. від інших «партнерів».

Відразу по суті чи то пак спойлер як люблять казати у Ахметова, Офісі президента, уряді і всі інші, хто мімікрує під європейське та американське життя. Ахметов не отримає 112 млн. дол. Бюрократія Держдепу США і Єврокомісії іще на настільки з’їхала з глузду, щоб напряму фінансувати бізнес. Або як сказав ЄБРР «олігарха». Це вам не USAID. Так, гроші будуть. Але не напряму, а через державу. Можливо до весни і дійдуть. І це вже буде добре.

Якщо ці гроші йдуть через бюджет України, то це, вибачте, гроші України, а не Держдепу США чи Єврокомісії. Проте, у ДТЕК зробили все правильно. Хто рано встав – той штани вбрав. Хто першим сказав про гроші – то будуть думати, що гроші таки дійсно будуть для ДТЕК.

Повертаючись до ЄБРР. Давно ніхто прямо і цинічного не називав Ахметова олігархом. Останній раз таку спробу зробив президент Зеленський рівно 3 роки тому. Це саме історія про переворот. Але у звинуваченнях президента тоді більше було політичної складової: путч, змовники, таємні переговори з Росією. Тобто, ніби і про олігарха, але так його не назвав.

Заява ЄБРР про Ахметова – це свого роду також переворот, який реанімує передвоєнну історію про деолігархізацію. І усі ці розмови бізнес-середовища Трампа, самого Зеленського про природні ресурси України, готовність поділитися доступом до них – можуть насамперед стосуватися Ахметова. Хто сказав, що мова лише про корисні копалини? Є і обленерго, є і ТЕС (хоч і підрозбиті), є металургія. Багато чого є.

ЄБРР виступає інвестором «Галнафтогазу» і «Окко» Антонова. Але дуже давно, схоже, що ЄБРР є власником бізнесу, власником якого формально є Антонов. Чи чекатиме така ж доля бізнес Ахметова? ЄБРР прямо сказав: «Мета звільнити економіку України від впливу олігархів є фундаментальною. Необхідна зміна структури власності». А тоді вас і олігархом не будуть обзивати. Хаха. Хтось чув, щоб Антонова із «Окко» називали олігархом. Ні. «Ти ховрашка бачиш? Ні. А він є».

У цій історії є елемент економічної філософії. Європа пропонує Ахметову здатися. Перейти під її крило і захист. Ахметов взамін стане формальним власником як Антонов у «Галнафтогазі». Такі пропозиції виникають у зв’язку із тим, що за «нового» Трампа ми можемо побачити також спробу покінчити із олігархами України. Ну або домовитись із ними по аналогічній схемі як пропонує Європа.

Ніхто, звичайно, здаватися без бою не буде. І я пропоную Ахметову боротись. Не здаватись на поталу Європі чи США. Все, що можу запропонувати – це взяти у майбутній передвиборчий список Славка Вакарчука із «Океану Ельзи» та зробити пісню «Я не здамся без бою» виборчою піснею.

Але є проблема. Бізнес Ахметова закредитований. А війна лише підкосила і ДТЕК, і Метінвест. І чим ці компанії будуть віддавати мільярдні (в доларах, звичайно) кредити – це ще дуже цікаве питання. Тому в економічній матриці Ахметову пропонують дві таблетки – червону і синю. І це просто так співпало, що це відбулось у річницю «перевороту Ахметова», а озвучила це президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо.