Гроші, Рада, дві реформи

Як кредит від МВФ пов'язаний з активістом Шабуніним

Міжнародний валютний фонд, на черговий кредит від якого так чекали в Україні, нарешті приїхав і всім зіпсував настрій. Спрогнозував, що війна триватиме мінімум до кінця 2025 року. І це ще в кращому випадку. Бо в гіршому – до середини 2026-го.

Другий прогноз стосувався прийдешньої зими. Взимку очікується значний дефіцит електроенергії – на рівні 3-4 ГВт, передбачили в МВФ. І знову таки: це в кращому випадку, тобто у випадку, якщо не буде обстрілів. Якщо ж ворог і далі битиме та виводитиме з ладу нашу енергетичну інфраструктуру, то дефіцит енергії зросте.

Побувши в ролі Капітана Очевидності, емісари МВФ, які нещодавно побували в Києві, зазначили також, що наступний рік буде складнішим, ніж теперішній, з точки зору отримання фінансування. Тобто Україні треба буде докласти ще більших зусиль, аби співпраця з МВФ тривала й надалі.

Про те, що це за зусилля та на які жертви доведеться піти українцям, я якраз і розповім у своїй статті. Торкнуся у ній я і того, як реагує сектор громадських активістів на висунуті нам вимоги та де знаходить для себе профіт. Це окрема цікава тема, яку просто неможливо обійти увагою.

Що ми маємо зробити

Отже, рада МВФ завершила п’ятий перегляд угоди в рамках Програми розширеного фінансування та виділила нам близько 1,1 мільярда доларів США. Ці кошти підуть на підтримку бюджету.

А ми натомість маємо ухвалити закон про перезавантаження Рахункової палати, ухвалити зміни щодо функціональної незалежності НКРЕКП і сформувати наглядову раду «Укренерго». Там, нагадаю, повинно бути сім членів: три від держави і чотири незалежних – читай: іноземних – представника.

Так, в «Укренерго», як і в ряді інших структур, зокрема, структур із судової сфери, правлять бал іноземці. Чи допомагає це їм вирішувати поточні завдання чи, як зараз модно казати, «прокачувати скіли», – питання риторичне.

Але йдемо далі. Окреме завдання отримав і Національний банк – до кінця жовтня оцінити ключові фінансові та операційні ризики для фінансової стабільності та підготувати плани на випадок непередбачених ситуацій. Все це має бути зроблено ще у поточному році.

Також МВФ відтермінував два раніше встановлених маяки, зокрема аудит НАБУ (перенесли від кінця вересня 2024-го до кінця січня 2025-го) та зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо завершення строків досудового розслідування – це те, що ми також знаємо під назвою «поправки Лозового».

Є й завдання з дедлайном, відтермінованим вже на 2025-ий. Серед них:

·       ухвалення поправок до Бюджетного кодексу відповідно до Плану дій з управління державними інвестиціями (до кінця січня 2025-го)

·       призначення нового голови Бюро економічної безпеки, обраного на конкурсі (кінець лютого 2025-го)

·       затвердження методології оцінки державних інвестиційних проєктів (кінець лютого 2025-го)

·       реєстрація законопроєкту про податкову звітність для операторів цифрових платформ, тобто онлайн-сервісів, які пропонують послуги таксі, оренди нерухомості, маркетплейсів тощо (кінець квітня 2025-го)

·       призначення очільника Державної митної служби та постійних голів усіх регіональних митниць (кінець червня 2025-го)

·       подання бюджетної декларації на 2026-2028 роки відповідно до параметрів програми (кінець червня 2025-го).

Запам’ятаємо, що серед визначених завдань немає ані згадки про Державне бюро розслідувань. Але про це згодом.

Що ми маємо зробити-2 (або кілька слів про неприємне)

Я розумію, що пересічний читач є достатньо далеким від НАБУ і від БЕБ, але є у «маяках» від МВФ є і те, що безпосередньо торкається його також. Передусім це пов’язано із пенсійною реформою – Міжнародний валютний фонд вимагає її проведення. Що з у цьому неприємного? – запитаєте ви. Власне, пенсійна реформа – одна з найбільш «давніх», її вже намагалися впровадити кілька президентів (від Кучми починаючи) та безліч прем’єрів, але все без толку.

Власне, у 2023-му пенсійна реформа відзначила своє 20-річчя, адже це один із законодавчих «довгобудів», який має на меті замінити солідарну систему на накопичувальну. Остання ідея має право на існування, от тільки вже сотні разів було повторено, що зараз це дійсно «не на часі». І це без іронії. Ну бо не пропонують громадянам нести свої накопичення у якісь пенсійні (державні і недержавні) фонди або банки, якщо не зрозуміло, хто або що виступить гарантом збереження вкладів, що буде з гривнею та з інфляцією, які макроекономічні прогнози тощо. Особливо на тлі війни.

Але МВФ наполягає, а це означає, що відповідний набір законів може бути ухвалений, але якою буде його якість – питання відкрите. Вся наша історія взаємин з МВФ актуалізує одне не надто приємне «відкриття»: український парламент не настільки незалежний орган, аби не виконати визначені урядом зобов’язання. Мається на увазі: зобов’язання перед партнерами, які дають нам гроші. Кредитування України Міжнародним валютним фондом дуже сильно підточує суб’єктність Верховної Ради, хоча це вже окрема тема.

Але повернемося до пенсій. Нині влада обіцяє посланцям МВФ

·       утриматися від запровадження нових спеціальних пенсій чи пільг

·       утриматися від змін, що призведуть до зниження встановленого законом пенсійного віку

·       посилити адресність допомоги та запровадити перевірки такої допомоги для вразливих груп населення.

По пенсіях, здається, все. Тепер зачепимо іншу болісну тему – податки. Нагадаю, що Верховна Рада зовсім нещодавно ухвалила закон про підвищення податків. І він найближчими днями буде підписаний президентом Володимиром Зеленським та набуде чинності. Згідно із цим документом, військовий збір зросте з 1,5% до 5%. Були й інші плани щодо того, як можна наповнити бюджет, але поки що було дуже обачно вирішено не чіпати ПДВ. Відрахування за цим податком вже зараз становлять 20% на більшість товарів.

Але в МВФ помітили, що ПДВ у списку збільшених податків і сказали: а дзуськи вам, так справа не піде.

Хоча дослівно у меморандумі Фонду сказано таке:

«Нещодавній податковий пакет, хоч і забезпечує настільки необхідне збільшення доходів, залишається значно меншим за початковий проєкт, представлений до парламенту, який передбачав ширше застосування військового податку, вище оподаткування АЗС та зусилля щодо обмеження права на спрощене оподаткування».

А відтак уряд почесав потилицю та написав МВФ листа, де пообіцяв провести роботу над помилками.

«Для забезпечення виконання бюджету ми реагуватимемо на дефіцит доходів або нові потреби у видатках підвищенням податків. Ми розглядаємо підвищення основної ставки ПДВ як найбільш ефективне потенційне джерело додаткових доходів на даному етапі, і це є центральним для нашого планування на випадок непередбачених обставин», – сказано у листі.

Про які саме непередбачувані обставини йдеться, там не уточнено. Зрозуміло, що Кабмін ну дуже не хотів би збільшувати ще й ПДВ, але якщо форс-мажор змусить, то податок піднімуть. Зроблять це, звісно ж, руками парламенту, бо щодо суб’єктності законодавчого органу – див. пасаж вище.

І нарешті про те, чого ми робити не маємо

Але насправді нічого принципово нового у всьому вище зазначеному немає. Коли до Києва приїздить місія МВФ, мова завжди йде про пенсії, податки та збільшення комунальних послуг. Але цього разу сталося і дещо веселе.

Очільник «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін поінформував, що після проведеної ним (!) реформи Бюро економічної безпеки, митниці та податкової, він невдовзі візьметься і за Державне бюро розслідування. І це, мовляв, буде зроблено у відповідності до вимог МВФ.

Хоча нічого такого МВФ цього разу не вимагав. Тим паче від Шабуніна. Тим паче враховуючи те, що ДБР, створене при Порошенкові, вже перезавантажували за Зеленського. Всьому є розумна межа, і реформувати вже відреформоване ніби як немає сенсу. Але Шабунін обіцяє за це взятися. Звідки такий ентузіазм? – поцікавитеся ви.

Можливо, справа в тому, що Шабунін є… фігурантом кримінальних проваджень, порушених проти нього ДБР та Нацполіцією. Для початку пан активіст взяв та й привласнив собі джип Nissan Pathfinder, переданий як гуманітарна допомога для потреб ЗСУ. Ось вам й справа номер один. А ось і справа номер два і три: ДБР порушило проти Шабуніна ще два кримінальні провадження – за фактом підробки документів від НАЗК та ухилення від мобілізації.

З мобілізацією взагалі вийшло цікаво. Шабунін одночасно є людиною, яку… шкільний дерматолог звільнив від служби в армії (ще у 16-річному віці у майбутнього керівника ЦПК знайшли «нехороші» родимки), але також він є військовослужбовцем і навіть учасником бойових дій, який, щоправда, жодного разу не з’явився у своєму підрозділі, тобто у 207-му окремому батальйону ТрО, де він був оформлений на службу, як пишуть розслідувачі, «заднім числом».  

Крім цього, Шабунін підозрюється у втручанні в діяльність судді, а тому минулого року Вища рада правосуддя зверталася до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації по цьому провадженню, внесеному 28 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Між іншим, цікаво було б дізнатися, на якому етапі перебуває дане провадження. Та й інші, до речі, теж.

Але повертаючись до ДБР. Бажання відреформувати Бюро є, напевно, своєрідною помстою з боку Шабуніна або ж наміром замести сліди. Але тоді треба братися і за перезавантаження Нацполіції – провести дві реформи одночасно, аби більше ніхто не зазіхав на шабунінські джипи.

Тим паче, що джип наш герой «заслужив», адже у своєму послужному списку Шабунін вказує і те, що саме завдяки йому в Україні з’явилися – тримайтеся за стільця – винищувачі «F-16». Це і смішно, і прикро водночас.

Не до сміху тут хіба що пенсіонерам та сумлінним платникам податків. Тим, хто не вміє займатися шабунінгом, доводиться грати за правилами, а інакше Україна не виконає взяті на себе зобов’язання.