«Міністерство повернення» таки створять. Готуємось до миру?

Складно уявити функціонування такої структури в умовах війни

Законопроєкт № 11424, підтриманий профільним комітетом ВРУ, започатковує нове відомство. Зветься воно, щоправда, не «міністерство повернення», а «міністерство демографії та діаспори». І хоча втілюють ідею депутати «Європейської солідарності», початково вона належить президенту Зеленському – глава держави прагне заснування окремого органу, який опікуватиметься закордонними українцями, заохочуючи їх до рееміграції. Створення під час війни відомства, функціонал якого «заточений» на мирний час, – ідея дещо передчасна. Так, лобізм президента у цьому питанні має право на існування, якщо виходити з того, що думати про завтра слід вже сьогодні, однак мушу поділитися з цього приводу деякими «непричесаними думками».

Кабмін хотіли скорочувати, натомість додають ще одне відомство – де логіка?

Отже, станом на зараз у списку центральних органів виконавчої влади зазначено 19 міністерств. Ось їхній перелік:

·       міністерство молоді та спорту

·       аграрної політики та продовольства

·       стратегічних галузей та промисловості

·       реінтеграції тимчасово окупованих територій

·       енергетики

·       цифрової трансформації

·       економіки

·       внутрішніх справ

·       захисту навколишнього середовища та природних ресурсів

·       закордонних справ

·       культури та інформаційної політики

·       оборони

·       освіти та науки

·       охорони здоров'я

·       соціальної політики

·       у справах ветеранів

·       фінансів

·       юстиції

·       розвитку громад, територій та інфраструктури

У березні цього року президент Зеленський вперше підняв питання про скорочення кількості міністерств у рамках економії державних видатків. «У нас є бюджет війни, і перший пріоритет – це війна, ми на це спрямовуємо всі гроші, які у нас є. Якщо це вимагає на час війни скорочення деяких інститутів і навіть міністерств, то ми це робитимемо», – заанонсував він.

Ще більш конкретно із цього приводу висловився прем'єр Денис Шмигаль. За його словами, опрацьовується план, згідно з яким кількість міністерств скоротять майже на чверть. Оптимальний варіант – залишити 15 чи 16 відомств. Також розпочалася робота над створенням Центру уряду з адміністративними функціями. Передбачалося, що міністерства повинні мати невелику кількість висококваліфікованих фахівців, а Центр уряду – надавати юридичну підтримку та швидко готувати потрібні міністерствам документи. Запустити такий Центр орієнтовно мали до 2025 року.

Що ж стосується відомств, які мають «піти під ніж», то раніше обговорювали скорочення міністерства молоді та спорту, а ще – культури та інформаційної політики. Крім того, Мінагро нібито планували об'єднати із Мінекономіки. Також після війни могло припинити існування міністерство у справах ветеранів. Хоча прем’єр Шмигаль висловився за те, щоб відомство працювало і у мирний час. Питання лише у форматі роботи, додавав очільник уряду.

Якби скорочення трьох або чотирьох міністерств відбулося, влада вийшла би на бажаний для неї формат – 15 або 16 відомств. Проте розмови про оптимізацію уряду припинилися, і весняний ентузіазм «зів’янув» восени. Натомість тепер мова йде про створення двадцятого, «ювілейного» міністерства.

А що по грошах?

Зазначається, що фінансування нового міністерства включатиме використання як державного бюджету, так і міжнародних грантів. Але державний бюджет, як бачимо, також бере участь у цій грі.

Тим часом у бюджеті на наступний, 2025-ий рік, деякі статті видатків зазнали суттєвих скорочень. Нагадаю, що 13 вересня уряд погодив головний кошторис, за яким країна буде жити, починаючи з 1 січня. Згідно із ним, видатки на освіту будуть меншими, ніж у 2024 році: 167 млрд грн проти майже 175 млрд грн.

Так само скоротять і соціальні видатки – з 470 млрд грн до 420 млрд. Традиційно більшість коштів, передбачених за цим напрямом, уряд витратить на дотацію Пенсійному фонду – 280,2 млрд грн. Натомість житлових субсидій поменшає. 

Видатки на фінансування заходів ветеранської політики у 2025 році також планують суттєво скоротити: з 13 млрд грн у 2024 році до майже 6 млрд грн.

В умовах дефіциту держбюджету уряд суттєво зменшить і допомогу бізнесу. Так, у плані-2025 зникла низка програм підтримки в межах видатків Мінекономіки: програма компенсації вартості сільськогосподарської техніки, програма державного стимулювання створення індустріальних парків, «Національний кешбек» тощо.

Це і справді «бюджет війни», про який говорив Зеленський. І з цим нічого не поробиш: не ми розпочали війну, але саме ми мусимо витрачати кошти на оборону держави.

Щоправда, раніше фінансувати додаткові потреби вдавалося без непопулярних рішень. У 2022 році на допомогу прийшов Нацбанк, який позичив уряду 400 млрд грн. У 2023 році додаткові потреби фінансували завдяки рішенню відібрати в місцевих громад податок на доходи фізосіб із доходів військовослужбовців.

Проте цього року «зайві» гроші урядовці знайшли в кишенях українців. 10 жовтня податки підняли до історичного максимуму. І знову я нагадаю, про що саме йдеться. А йдеться про те, що наразі

·       впроваджується нова ставка військового збору для громадян – 5% замість попередніх 1,5%

·       впроваджується військовий збір для ФОПів І, ІІ та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати встановленої на 1 число звітного місяця. З жовтня 2024 року це – 800 грн на місяць;

·       банки платять 50% податку на надприбуток;

·       відбувається збільшення мінімального податкового зобовʼязання для земель у розмірі 700 грн і 1 400 грн за гектар. Остання цифра – для земель, де частка ріллі становить не менше 50%;

·       вводяться 25% податку на прибуток для всіх фінансових компаній, окрім страхових. Раніше ставка податку для них становила 18%;

·       АЗС залежно від типу сплачуватимуть різні щомісячні авансові внески з податку на прибуток;

·       пункти обміну валют сплачуватимуть авансовий внесок з податку на прибуток.

Очікують, що такі податкові зміни мають принести в держбюджет у 2024 році 58 мільярдів гривень, а у 2025-му – 137 мільярдів. Це потрібно, щоб закрити «дірку в бюджеті» і на необхідному рівні фінансувати українську армію.

А тепер, увага, питання – де у цьому розкладі кошти на фінансування (хай навіть часткове) ще одного нового міністерства?

Припустимо, гроші знайдуться, але який сенс у новому відомстві?

«Міністерство демографії та діаспори» – як це видно з назви – матиме два напрями роботи. Обидва напрями пов’язані одним замислом, а замисел цей полягає у збільшенні чисельності наших громадян, аби Україна не обезлюднила після війни, коли чоловіки, які отримають право на виїзд, можливо захочуть приєднатися до своїх родин за кордоном. Потрібно, аби сталося навпаки – щоб в Україну повернулися жінки з дітьми.

Але як цьому посприяє нове міністерство?

Якщо чесно, то в мене немає на це відповіді.

«Україні є на чому будувати майбутнє: зручні цифрові державні сервіси, доступна медицина, комфортний клімат, значна культурна спадщина. Ми можемо стати світовим центром розвитку військових технологій, надаватимемо послуги з реабілітації та протезування, розпочнемо відбудову інфраструктури, що відкриє можливості для професійної і кар’єрної самореалізації. Усвідомлення всіх цих переваг сприятиме тому, що українці будуть повертатися на Батьківщину», – зазначає міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

Що ж, якщо у її відомства є план, як повернути українців, то навіщо тоді міністерство діаспори?

Хоча те, що вона перераховує, не є насправді жодними перевагами. Ані «комфортний клімат», ані «культурна спадщина» не нівелюють те, що в Україні – мізерний прожитковий мінімум, мізерні виплати на дітей, мізерна підтримка молодих сімей. На нестачу коштів для народження та виховання нащадків ніяк не впливають «цифрові державні сервіси», а щодо доступності медицини – тут можна сперечатися. В кожному разі, вона також не безкоштовна (хіба що декларативно), ця наша «доступна медицина». Сподіваюсь, пані міністерка про це знає.

Та в кожному разі міністерство соціальної політики – згідно із нормативними актами – має на контролі такі сфери:

·       зайнятість населення та трудова міграція,

·       трудові відносини і соціальний захист,

·       питання сім'ї та дітей,

·       усиновлення та захист прав дітей;

·       питання гуманітарної допомоги тощо.

Плідна робота за усіма перерахованими напрямами повинна спряти – на мою скромну думку – і підвищенню привабливості України як держави для постійного проживання, і стимулюванню народжуваності, тобто виправленню тієї демографічної ситуації, яка склалася станом на зараз.

А відтак потреба в іще одному державному органі зі своїм окремим кошторисом просто відпадає.

Хоча для мене історія з «міністерством демографії та діаспори» сигналізує про ще одну річ. Очевидно, що влада налаштована на завершення війни, яке вона очікує вже незабаром. Але яким буде це завершення? Всі ми слухали президента та чули його «план перемоги». Ми ще не знаємо достеменно реакції наших партнерів на цей план, проте знаємо, що у їхньому колі вже звучать голоси, які пропонують Україні мир (а точніше, перемир’я, бо повноцінного миру з путінською Росією не буде) в обмін на території.

Чи не йдеться, бува, про подібний варіант? За ним створення відомств на кшталт «міністерства демографії» може бути частиною стратегії по розбудові повоєнних реалій… Втім, це вже інший сюжет, за розвитком якого ми усі спостерігатимемо найближчим часом.