Збій в системі. Або чому не всі «за» децентралізацію енергетики

Продовжують точитися дискусії про доцільність створення розподіленої газової генерації (міні-ТЕС) на газі.

Є оптимісти, які просто вірять у чергове чудо «газових генераторів». Є песимісти, які не бачать можливостей перевести навіть частину енергосистеми на газ без фінансової шкоди для кінцевих споживачів та без роздріблення енергосистеми на нестабільні острови. Про тарифи на електроенергію просто всі мовчать.

У цьому контексті свою, м’яко кажучи критичну, думку доволі несподівано висловили власники «Епіцентру». Галина Герега доволі прямо дала зрозуміти, що перспектив розвитку газової генерації без доступу до дешевого газу не буде. Ні, вона не так сказала, а трохи по інакшому, але суть саме така: «Ефективність буде за вартості 1000 кубів газу не більше ніж 18 тис. грн. Якщо ця вартість зростатиме, тоді ефект економії буде невеликий».

Десь я таке чув про «дешевий газ». А, згадав. Чув від німців, які хотіли розвивати свою промисловість, а для цього їм потрібен був дешевий енергоресурс. Зараз без доступного (ні, не «дешевого» російського чи норвезького, чи американського) газу у німців промисловість не працює. Загинається.

Але повертаючись до Герег і децентралізації енергосистеми. Отож, названа ціна (18 тис. грн./1000 куб. м) об’єктивної роботи ТЕС на природному газі блоків невеликого обсягу – від 5 до 30 МВт. А більші об’єкти, схоже, ніхто і будувати не буде.

Герег важко запідозрити у конфліктності чи опозиційності. Вони такі прості бізнесмени в українській реальності. Але навіть в українській реальності викидати на вітер 50-100 млн. дол. – це дуже жирно. Тому якщо власники «Епіцентру» публічно захейтили децентралізацію енергетики, то значить вона і не буде повноцінно реалізована. Так, можна говорити про створення тимчасового резервного виробництва електроенергії та продажу у «мирний» час електроенергії в ринок. Але не більше.

Тепер про газ. Зараз в умовах зупинки промисловості та скорочення населення і профіциту газ, то ціна крутиться навколо 15 тис. грн., але дуже легко в умовах попиту ціна виросте до 400-500 дол (20 тис. грн.) і вище. І відразу міні-ТЕС будуть приносити збитки «Епіцентру», МХП чи навіть Метінвесту.

Генеральний директор Метінвесту Риженков також як Герега із «Епіцентру» визнав, що ефективність розподіленої генерації дуже сумнівна. Компанія Ахметова хоче довести свою міні-генерацію до 80 МВт, але розцінює це виключно як резервний варіант. А значить – не розглядає це як частину енергосистеми.

«На 100% забезпечувати себе генерацією в нашому випадку не дуже розумно. Велика централізована генерація – це все одно більш ефективно і екологічно», - так каже Риженков. З такими заявами Риженкова із «Метінвесту» скоро можуть декомунізувати за такі «ідеологічно неправильні» оцінки. Адже все, що було побудоване при СРСР централізоване і крупне вважається «поганим», а маленьке і роздрібнене – «хорошим».

Виходить, що виграє той, хто матиме дешевий ресурс (газ) і не захоче його продавати на експорт. А питання експорту українського газу буде зовсім скоро стояти на порядку денному. Українські «міжнародні партнери» аж пищать так хочуть потихеньку виводити, експортувати газ із України.

Той таки «Метінвест» може купити умовно дешевий газ у своєї братської компанії ДТЕК. Але внутрішні розрахунки показують, що нинішня ціна видобутку ДТЕК не дасть можливості виробити вигідну по ціні електроенергію. Все, приїхали. Кінчайте батьку торгувати, бо нічим здачу давати.

Тим часом народу далі впарюють розподілену генерацію це як єдиний спосіб врятувати енергосистему від розвалу і не допустити частих відключень електроенергії. Якщо що, то для розуміння часті відключення світла у зимові чи літні періоди – це і є частковий розвал енергосистеми.

Тому виходячи із планів великого бізнесу можна сказати, що ідея розподіленої газової генерації не спрацювала. Компанії набудують собі трошки станцій «щоб було» і «щоб перезимувати», але заміщати частину вугільних ТЕС і ядерних АЕС ніхто не планує.