Застава, як покарання

7 жовтня 2024 року Печерський районний суд у місті Києві призначив екс-керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Тетяні Крупі заставу в розмірі 500 млн гривень.

Нагадаю, Крупу підозрюють у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України), а справу веде Державне бюро розслідувань.

Застава в 500 млн гривень - це одна з рекордних сум (якщо не рекордна) за останній час, якщо взяти за основу інфографіку видання Слово і Діло, де визначені ТОП найбільших застав підозрюваним за час повномасштабного вторгнення (станом на червень 2023 року).

Джерело: Слово і Діло

Більшу заставу суд призначив лише екс-голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову, якого взяли під варту у жовтні 2022 року. Тоді йому і призначили заставу у розмірі 523 млн грн. З того часу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Насірову неодноразово продовжували, але заставу йому зменшили спочатку до 261 млн грн, а згодом до 55 мільйонів. Ця сума була внесена, і в травні 2024 року Насіров  покинув СІЗО.

Аналогічна історія трапилася із колегою судді Гуртової – екс-головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, який “погорів” на хабарі у 2,7 млн доларів США. Його взяли під варту у травні 2023 року, а розмір призначеної застави становив 107 млн грн. Протягом сімох місяців, поки Князєв перебував в СІЗО, застава зменшувалася сім разів  - і зменшилась до 18 млн грн, які і були сплачені наприкінці січня 2024 року. Тепер Князєв на свободі, щоправда обмежений у пересуванні та носить електронний засіб контролю.

Виходить, що Анжеліка Моісєєва (адвокатка Тетяни Крупи) права, коли каже, що сума застави, яку призначили її підзахисній рекордна і є “безпрецедентною та перевищує будь-які розумні межі”.

Загалом, безвідносно до згаданих та інших персоналій, мусимо визнати - у вітчизняній судовій практиці судді застосовують заставу як покарання, тиск на ще незасуджену особу. Тим більш така поведінка не зрозуміла з огляду на те, що як правило, згодом сума застави зменшується.  

Хто така Тетяна Гуртова?

Суддя, яка призначила рекордну заставу – Тетяна Гуртова. Суддею Печерського районного суду міста Києва вона стала лише три місяці тому – в липні 2024 року, коли був підписаний відповідний Указ.  До цього вона протягом 9 років займалася адвокатською діяльністю.

Фото: Тетяна Гуртова, 2015 рік.

Крім роботи в адвокатських об’єднаннях Гуртова за сумісництвом працювала юристом в Українському інституті експертизи сортів рослин. Судячи з подання Вищої ради правосуддя, суддівської практики вона не мала від слова “зовсім”, тому для неї це дійсно колосальне кар’єрне зростання – з юриста за сумісництвом в науковій установі одразу в судді Печерського районного суду м. Києва. 

За три місяці в суддівській мантії Гуртова розглянула близько 300 справ – в основному дрібні цивільні, якщо вивчити дані Єдиного державного реєстру судових рішень. І виходить так, що справа Тетяни Крупи, а вона насправді дуже резонансна, стала для Гуртової таким собі “щасливим квитком”, на якому можна зробити собі ім’я. Можливо саме це стало однією з причин, чому Гуртова призначила заставу в розмірі 500 млн гривень. Тим більше, що призначати застави вона дуже любить. З останнього – застава в розмірі 60 тис грн військовослужбовцю, який самовільно залишив військову частину. Якщо він таких грошей не знайде, то змушений буде сидіти під вартою ще 60 діб.

Непомірна застава

Частина 4 статті 182 КПК України чітко говорить, що застава має гарантувати виконання обов'язків і не може бути завідомо непомірною. Тобто, коли суддя її призначає,  має врахувати такі чинники, як обставини правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного/обвинуваченого, інші ризики. Судячи з ухвали cуду, а також короткого строку між затриманням екс-керівниці МСЕК та першим судовим засіданням, Тетяна Гуртова ці чинники просто не врахувала. Хоча КПК покладає на неї обов’язок – при визначенні розміру застави перевіряти, чи не є вона завідомо непомірна для підозрюваного/обвинуваченого. Отже, ухвала, яку винесла Тетяна Гуртова мала б містити вмотивований (!) висновок – чому застава в розмірі 500 млн гривень не є непомірною для Тетяни Крупи. Втім, цей обов’язок Тетяна Гуртова проігнорувала. А, як відомо, там, де немає правдивої інформації, там виникає місце для припущень. Отже, звідки ж взялася така сума?

Ми вже припустили, що одним з мотивів судді Гуртової при ухваленні такого рішення міг бути звичайний “хайп”. Ну а що? Справа резонансна, суми фігурують великі, суспільство жадає справедливості. На цьому дійсно можна створити собі “ім’я” та підвищити свою пізнаваність. Тим більше, що Гуртова знаходиться лише на початку свого кар’єрного шляху, а амбіцій, схоже, в неї вистачає.

Ще один чинник, що міг вплинути на рішення Гуртової – суспільний резонанс та розголос. Можна по-різному ставитися до екс-керівниці хмельницького МСЕК, але на даному етапі не треба забувати, що її вина не доведена. Мусимо визнати, що наше суспільство, яке заявляє про своє тяжіння до європейських цінностей, часто забуває про такий простий правовий принцип, як презумпція невинуватості. За ним особа є невинною до того часу, поки її вину не буде доведено в суді. Опитайте сьогодні 100 перехожих, які щось чули про затримання Тетяни Крупи і, я переконаний, 99 з них одразу заявлять, що вона є винною. Хоча суд її вину поки що не встановив, а її сьогоднішній статус – підозрювана. І питання тут не лише в невисокому рівні нашої правової культури, а, в першу чергу, в суспільному запиті на справедливість, хоча, насправді, у кожного з нас про неї своє уявлення. Тому, краще казати про ЗАКОНИ.

Отже, повернемося до законодавства. Ми вже згадували про те, що розмір застави має бути співмірним. У випадку із Тетяною Крупою, яка в 2023 році задекларувала майже 2 млн грн доходів (з них майже 600 тис грн– заробітна плата і ще  близько 1,4 млн грн – інші доходи), зрозуміло, що застава у 500 млн (близько 12,5 млн доларів США) абсолютно не є співрозмірною та обґрунтованою. Навіть з урахуванням майна (рухомого та нерухомого), яким володіє її сім’я, а також накопичень на рахунках (2,3 млн доларів США). Тож, можна зробити висновок, що суддя Гуртова цілком розуміла, що, визначаючи такий розмір застави, вона не залишає Крупі жодного шансу на тимчасову свободу, що нівелює її право на ефективний захист. А це, в свою чергу, суперечить принципам рівності та справедливості.

Тим більше, не зрозумілі дії Гуртової з огляду на практику, коли розмір застави в різних справах зменшувався в десятки разів після того, як адвокати зверталися в апеляційні інстанції. Ми вже згадували про це вище. Чи зміниться після зменшення застави склад злочину? Однозначно – ні. Тоді навіщо було оголошувати такий розмір застави?

Отже висновок лише один. Суддя Гуртова, на жаль, керувалася не законом, а запитом суспільства на покарання “тут та негайно”. Втім таке рішення може повністю нівелювати головну мету – забезпечити процесуальну поведінку підозрюваної в процесі доведення чи спростування наявності злочину. І цей факт однозначно вплине на якість доказів і, головне – на дотримання прав Крупи, як би ми до неї не ставилися.

Що кажуть правники?

В коментарі сайту Українські новини адвокати Євген Солодко та Володимир Кривенко заявили, що “відсутність в КПК чіткого розміру застави дозволяє слідству та суду зловживати цими нормами і тим самим, виносячи такі рішення, підставляти державу при зверненні до Європейського суду з прав людини”.

Вони зазначають, що законодавчі колізії дозволяють як стороні обвинувачення, так і суду зловживати своїми повноваженнями. І на це неодноразово звертав увагу ЄСПЛ.

Від себе додам, що, наприклад, у справі Хрістов проти Болгарії ЄСПЛ чітко зазначив, що “національні суди повинні приводити достатні аргументи, щоб виправдати суму встановленої застави. Так, серйозність обвинувачення не тільки не може бути єдиним фактором, що обґрунтовує розмір застави, вона не може бути вирішальним фактором”.

А у справі Мангурас проти Іспанії йдеться про те, що “органи зобов'язані належним чином виправдати суму застави, та прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму”.

В той же час, у справі Ноймайстер проти Австрії зазначено, що “намагання прив'язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”.

Судячи з усього, саме це мають на увазі правники, коли кажуть про те, що суд, ухвалюючи рішення про непомірний розмір застави, буквально підставляє Україну перед ЄСПЛ. 

Будемо реалістами. Врешті-решт, на місці Крупи може опинитися будь-хто. І непомірна застава може стати головним чинником, який вплине на якість судового процесу. Адже нам знадобиться час, щоб продати автівку, квартиру, зняти кошти з рахунків, позичити у друзів, щоб внести заставу. Скільки на все це знадобиться часу? Де буде жити родина, якщо продати житло? Над цими питаннями судді, як правило, не замислюються.

Якщо ми прагнемо бути правовою державою, в першу чергу, суд має демонструвати дотримання норм законодавства, щоб забезпечити досягнення справедливого результату – того, який гарантує ЗАКОН.